Україна в цифрах: 9-13 жовтня

Шлях до кредиту МВФ та ціна на газ, корекція прогнозів, годівники бюджету та рейдерство в агробізнесі  – тиждень 9-13 жовтня для економіки України

Україна в цифрах: 9-13 жовтня

Минулий тиждень для української економіки запам’ятається дискусіями на тему чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду, оприлюдненням даних про найбільших донорів українського бюджету та корекцією інфляційних та дефіцитних прогнозів.

Про кредит МВФ, на який і Україна, і, схоже, сам фонд розраховують вже до кінця цього року, минулого тижня висловлювалися як функціонери фонду, так і українські можновладці, які поїхали на переговори з цього приводу до Вашингтона. Так, голова Європейського департаменту фонду Пол Томсен під час чергового брифінгу в МВФ заявив, що фонд продовжує переговори з українською владою щодо виконання вимог чергового перегляду програми розширеного фінансування та очікує прогресу «вже найближчими днями». У свою чергу, міністр фінансів України Олександр Данилюк під час дискусії у Вашингтоні був змушений не тільки говорити про перспективи взаємин з фондом, а й спростовувати чутки про нібито бажання України припинити співпрацю з МВФ. Ці чутки Данилюк рішуче спростував – за його словами, він усвідомлює, що співпраця з фондом засвідчує, що в Україні тривають необхідні реформи, та те, що «МВФ – це сильний сигнал для залучення інвестицій: як прямих, так і боргових».

Що ж до перспектив отримання траншу, то український міністр заявив, що реально оцінює шанси отримати черговий транш кредиту вже до кінця цього року. На його думку, для повного виконання рекомендацій МВФ Україні залишилося три кроки: ухвалити пенсійну реформу, закон про яку був проголосований парламентом, підписаний президентом і вже набув чинності, спростити приватизаційний процес, законопроект про що вже схвалений профільним комітетом парламенту та готовий для внесення на розгляд сесії, та створення антикорупційного суду, затримка із яким є об’єктивною – Україна очікує на висновки експертизи відповідного законопроекту від Венеціанської комісії.

Водночас ні МВФ, ні український уряд у цих розмовах не згадує основну болючу проблему, через яку надія на співпрацю може не реалізуватися – це ціна на газ для населення, яку фонд вимагає підвищити до відповідності ринковим умовам. Агентство Reuters з посиланням на анонімні джерела поінформувало, що якщо на переговорах у Вашингтоні не буде досягнуто консенсусу, у України буде «два варіанти: перший – погодитися з вимогами МВФ, а другий – сказати, що ми можемо жити без МВФ і що українці коштують більше, ніж МВФ». Українська влада не хоче підвищувати ціну на газ не тільки через ризик соціального вибуху, а й через реальні незаплановані видатки з бюджету – через низькі доходи населення та відсутність конкуренції на ринку праці внаслідок росту ціни на газ кількість домогосподарств, які отримують житлові субсидії, може зрости з нинішніх 60% до 90%. «Наприклад, внаслідок підвищення ціни лише у Тернопільській області кількість домогосподарств, що отримують субсидії, очікувано підвищиться з 89% до 96%», - заявили у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України. Згідно з погодженими МВФ та чинними методиками, нинішню ціну на газ слід підвищити на 17,6% з урахуванням усіх націнок. Нині ж для повного фінансування всіх призначених житлових субсидій потрібно більш як 70 мільярдів гривень, і для цього у державній скарбниці вже не вистачає 10 мільярдів гривень, хоча уряд все ще сподівається на зменшення кількості одержувачів субсидій на 10% через зростання реальних доходів населення. До речі, у проекті бюджету на 2018 рік на житлові субсидії передбачено 55 мільярдів гривень, і чи вистачить їх – питання риторичне. Відповідно, наразі Україна обрала третій варіант вирішення проблеми – Міністерство енергетики та вугільної промисловості оприлюднило нову формулу розрахунку ціни на природний газ для населення, відповідно до якої ціна на газ змінюється лише на 5,6%. А відповідно до погодженої МВФ методики, якщо розрахункова зміна ціни не перевищує 10%, підвищувати ціну не обов’язково. Вочевидь, нова формула буде представлена на переговорах з МВФ, і наскільки аргументи української сторони будуть переконливими для фонду – дізнаємося вже наступного тижня.

Другою за значенням новиною минулого тижня для української економіки стало корегування прогнозів основних економічних показників країни. Так, 11 жовтня Національний банк України заявив про намір переглянути прогноз щодо інфляції на 2017 рік через констатоване Держслужбою статистики 9 жовтня різке зростання цін та місячну інфляцію у 2% у вересні, наслідком чого стало зростання інфляції з початку року до 10,2% станом на кінець вересня та 16,4% порівняно до вересня 2016 року. Раніше Нацбанк вже коригував інфляційний прогноз на 2017 рік наприкінці січня з 8% до 9,1% та зберігав його, очікуючи сповільнення інфляції у четвертому кварталі поточного року. В той же час заступник голови НБУ Дмитро Сологуб заявив, що Нацбанк не драматизує розбіжність між прогнозом та реальним станом інфляції, оскільки невиконання прогнозу «не є чимось дивним, хоча й неприємним». За його словами, найбільшою проблемою був внесок у інфляцію змін ціни на продукти харчування: «В країні з таким низьким рівнем доходів, як в Україні, завжди у споживчому кошику висока частка продуктів харчування, а ціни на них – волатильні».

Друга коректива прогнозів для української економіки була позитивнішою – Міжнародний валютний фонд 10 жовтня скоригував прогноз дефіциту платіжного балансу України у 2017 році на рівень 3,3% з 3,6% від валового внутрішнього продукту, який був зазначений в опублікованому в травні поточного року огляді економік центральних, східних та південно-східних країн Європи. Водночас прогноз дефіциту платіжного балансу на 2018 рік був скоригований з 2,9% до 3% з очікуванням, що у 2019 році він не зміниться. Що ж до прогнозів зростання ВВП, то на 2017 та 2018 рік він збережений на рівні 2% та 3,2%, а у 2019 році МВФ очікує зростання української економіки на 4%.

Ще однією цікавою інформацією, що з’явилася минулого тижня, стало повідомлення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про те, які галузі найбільше наповнюють бюджет країни. Згідно з його даними, найбільше податків до бюджету платять підприємства переробної промисловості, які в поточному році сплатили 60,7 мільярда гривень, або 31,3% від усіх надходжень. На другому місці – добувна промисловість (28,9 млрд. гривень або 14,9%), на третьому – електроенергетика (25,3 млрд. гривень або 13,1%). Далі йдуть галузь транспорту з внеском у 20,8 млрд. гривень або 10,7%, оптова та роздрібна торгівля з 20,7 млрд. гривень або 10,9%. 37,6 млрд. гривень, або 19,4% надходжень до бюджету, дали інші галузі промисловості.

З інших новин минулого тижня варто відзначити черговий крок з валютної лібералізації від Національного банку, який скасував вимогу друку, завірення печатками та нотаріального засвідчення копій документів, що подаються для виконання валютних операцій підприємств – відтепер компанії можуть подати ці документи в банк в електронному вигляді. Україна встановила рекорд з експорту яєць – за перші три квартали за межі держави було відправлено 62,4 тонни яєць на загальну суму 43,57 мільйона доларів, що більше, ніж за будь-який рік за останні три роки. Основними імпортерами українських яєць стали Об’єднані Арабські Емірати, Ірак та Катар. В цілому ж за 8 місяців 2017 року експорт української аграрної продукції, за даними Міністерства аграрної політики та продовольства, збільшився на 24,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, або на 2,3 мільярда доларів – до майже 11,5 млрд. доларів. До першої п’ятірки покупців українських агропродуктів увійшли Індія (1,3 млрд. доларів), Єгипет (986,1 млн. доларів), Нідерланди (762,8 млн. доларів), Іспанія (731,6 млн. доларів) та Китай (631,8 млн. доларів). І це приємно. А ось друга новина – дуже неприємна для бізнес-клімату: за даними громадської організації «Антирейдерський союз підприємств», з початку року в Україні було зареєстровано 70 випадків силових захоплень аграрних підприємств, що вдвічі більше, ніж за увесь 2016 рік. «Рейдери зацікавилися сільським господарством в надії зростання цін на землю та підйом аграрного ринку», - наголосив голова організації Андрій Семидідько.

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1