Україна в цифрах: 16-20 січня

Надії на транш МВФ, втеча з банків, неінноваційна економіка та вихід інвесторів – тиждень 16-20 січня для економіки України.

Україна в цифрах: 16-20 січня

Тиждень, що минув, для української економіки запам’ятається жвавим обговоренням перспектив отримання коштів Міжнародного валютного фонду як основного джерела порятунку економіки, річними результатами роботи банківського сектору, що свідчать про значний відтік коштів, зниженням позицій України у рейтингу інноваційних економік світу та виходом інвесторів з українського ринку.

Перспектива траншів МВФ була чи не головною темою заяв керівників української влади та власне фонду. 19 січня директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лаґард оптимістично заявила, що завершення узгодження останніх технічних питань про надання Україні чергового траншу макрофінансової допомоги можна очікувати протягом найближчих декількох днів. Цю заяву вона зробила за підсумками переговорів з президентом України Петром Порошенком, з яким була проведена «дуже ефективна зустріч, в ході якої ми обговорили багато реформ і прогрес, який провели президент Порошенко і його команда». За словами Лаґард, у неї є всі підстави вірити, «що кілька останніх технічних деталей, які повинні бути розглянуті найближчими днями, приведуть до реального позитивного результату». Днем раніше міністр соціальної політики Андрій Рева повідомив, що меморандум з МВФ щодо надання траншу Україні буде погоджений до кінця січня, а міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що очікує кошти відкладеного з минулого року траншу МВФ вже на початку лютого.

Тим часом, 16 січня українське Інтернет-видання «Економічна правда» опублікувала останню версію проекту меморандуму про співпрацю України та МВФ, який передбачає 7 нових структурних маяків, причому деякі з них – досить непопулярні. Це, насамперед, рішення про монетизацію житлових субсидій, яке уряд має ухвалити до кінця січня, прийняття закону про пенсійну реформу із поетапним підвищенням пенсійного віку та потрібного страхового стажу до кінця березня. До кінця березня парламент також має ухвалити закон про ринок землі, а до кінця червня 2017 року – створити правове поле для діяльності антикорупційних судів та єдиний реєстр соціальних виплат. І як би українські можновладці не заявляли про те, що реформа має не збільшувати пенсійний вік, а працювати на зростання доходів Пенсійного фонду, робити щось треба буде – адже коштів МВФ ну дуже вже хочеться. Принаймні у проекті листа про наміри, який українська влада готує до фонду, йдеться про нестримне бажання отримати до кінця 2018 року 8 траншів кредиту за програмою розширеного фінансування МВФ на загальну суму 9,9 млрд. доларів США, які допоможуть українській економіці рухатися вперед.

Тим часом, показники роботи українського банківського сектору свідчать, що в українській економіці ці гроші є, і навіть в більшому обсязі – а, точніше, були. Згідно з попередніми підсумками роботи української банківської системи за 2016 рік, у перерахунку на валютний еквівалент обсяг вкладів населення в українських банках скоротився з 26 млрд. доларів на початку 2015 року до 16,7 млрд. доларів на початку 2016 року та до 15 млрд. доларів на початку 2017 року. Тобто за два останніх роки з банківського сектору «втекли» 11 мільярдів доларів коштів населення, що навіть трохи більше, ніж Україна благає видати як кредит МВФ. Ці кошти пішли на поточні витрати, поповнили схованки «під матрацами» або ж були вивезені за кордон. А все – через кризу довіри, нестабільність банківського сектору, валютні обмеження (вкладаючи кошти в українські банки, клієнт не може бути впевнений, що зможе забрати їх повністю, навіть якщо з банком усе добре) та несприятливий бізнес-клімат, через який ці приватні інвестиції не можуть фінансувати реальну економіку. До речі, процес закриття приватних підприємців, спричинений зобов’язанням оплачувати соціальний внесок навіть при відсутності доходів, триває – за минулий тиждень січня в Україні закрилися ще 30 тисяч підприємців, а загальна кількість ліквідованих суб’єктів підприємницької діяльності за період з часу прийняття вказаного закону перевищила 158 тисяч. Тим часом, перший віце-прем’єр та міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів 20 січня бадьоро відрапортував про те, що рівень тіньової економіки в Україні за січень-вересень минулого року знизився на 5 відсоткових пунктів – до 35% валового внутрішнього продукту.

Ще одним «успіхом» України вже у 2017 році є зниження позицій у рейтингу інноваційних економік світу. У рейтингу Bloomberg Innovation Index держава посіла 42-гу з 50 позицій, втративши одну сходинку порівняно з попереднім рейтингом. За рівнем інноваційності Україна опинилася між Сербією та Хорватією. Перше місце у рейтингу зберегла Південна Корея, друге посіла Швеція, третє - Німеччина. Польща у рейтингу інноваційності на 2017 рік піднялася на одну позицію – до 22-го місця, Росія ж перемістилася вниз аж на 14 позицій – на 26-те місце. При складанні рейтингу були враховані витрати на наукові дослідження та розробки, а також кількість публічних високотехнологічних компаній в країні.

На завершення – ще про кілька як негативних, так і позитивних новин тижня, вартих уваги. Естонська деревообробна компанія та виробник меблів Skano Group оголосила про завершення своєї роботи в Україні через несприятливі умови для ведення бізнесу. «Погані умови торгівлі в Україні, під сильним впливом невизначеної політичної та економічної ситуації, призвели до того, що Skano несла втрати в Україні протягом останніх кількох років», - заявив голова правління Skano Group Торфінн Лосвік.

З позитивних новин варто уваги те, що за підсумками 2016 року Україна продемонструвала найбільше зростання продажів нових автомобілів у Європі. За даними спеціалізованого порталу Auto Consulting, зусиллями всіх операторів ринку вдалося реалізувати 64 тис. 478 нових автомобілів, що на 39% більше, ніж рік тому. В результаті український авторинок піднявся на одну позицію і тепер займає 23 місце в Європі за обсягами продажів. Щоправда, ріст продажу нових авто відбувся не на користь українських виробників – за даними асоціації «Укравтопром», зниження автовиробництва в Україні за 2016 рік (грудень до грудня) склало 63,4%. Є успіхи у сільському господарстві – у минулому році сільськогосподарське виробництво змінило падіння, зафіксоване на рівні 4,8%, на зріст у 6,1%. За 2016 рік Україна встановила рекорд з експорту зернових на зовнішні ринки – за інформацією Мінагрополітики, цифра експорту в більш як 39 млн. тонн зерна є найбільшою за всі роки незалежності. Ще однією позитивною новиною є рішення популярного угорського лоукост-перевізника Wizzair відновити з квітня польоти за маршрутом Львів-Вроцлав та відкрити ще кілька маршрутів і збільшити базу в Києві, що ще більше спростить шлях українським мандрівникам до Європи.

За матеріалами Wschodnik

Теги:  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1