Найголовніше економічне питання, яке потенційно могло хвилювати українців минулого тижня – це продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Як ми вже повідомляли раніше, місія МВФ, що завершила роботу в Україні 2 жовтня без прийняття рішення через незадоволення прогресом української влади та популістськими заявами напередодні місцевих виборів, мала прибути в Україну минулого тижня. Натомість у Києві її так і не дочекалися – 4 листопада перший заступник міністра фінансів України Ігор Уманський повідомив, що місія повернеться в Україну лише після підготовки остаточного проекту державного бюджету на 2016 рік та узгодження параметрів податкової реформи.
Водночас Міжнародний валютний фонд в черговий раз попередив українську владу, що його співпраця з Україною залежить від відданості її влади ідеям економічних реформ та макрофінансової стабілізації. Зокрема, представник МВФ в Україні Жером Ваше під час форуму SFA Society Ukraine в Києві підкреслив, що завдання фонду як міжнародної фінансової установи – фінансувати програму реформ. «Ми зобов'язані зробити все для фінансової стабілізації, чого можливо досягти лише за хорошої макроекономічної політики. Останні 23 роки були непростими для України. Ми бачили і проведення реформ, і відхилення від курсу. Ми можемо працювати лише в тому контексті, коли з боку країни є відданість напрямку макроекономічної стабілізації», – сказав він.
Всі необхідні умови для співпраці України та МВФ з боку Фонду, швидше за все, будуть виконані повністю – 23 листопада Рада директорів Фонду може розглянути питання зміни спеціальної політики кредитування країн-членів фонду, що мають заборгованість перед офіційними кредиторами. Якщо ця політика буде змінена, заборгованість України у 3 млрд. доларів за єврооблігаціями, які належать Росії та мають бути погашені у грудні, не стане перешкодою для фінансування України навіть у разі, якщо цей борг буде визнано офіційним. Тобто доля фінансування МВФ, а отже, і коштів всіх інших міжнародних офіційних та комерційних фінансових організацій, які вважають позицію МВФ індикатором для себе, на сьогодні майже повністю залежить від українського уряду.
Український уряд про це знає та працює над проектом головного фінансового документу України на 2016 рік. Як повідомила 7 листопада міністр фінансів Наталя Яресько, проект держбюджету-2016 буде готовий та поданий до Верховної Ради за кілька тижнів. За її словами, всі позиції за проектом постійно узгоджуються з МВФ, і уряд зараз сфокусований на плані скорочення витрат держави на 60 млрд. грн – саме на стільки очікується недоотримання доходів бюджету внаслідок запровадження запропонованої урядом податкової реформи. Наталя Яресько підкреслила, що бюджетні скорочення не стосуватимуться оборони і правоохоронної системи, але зауважила, що уряд обговорює можливе скорочення видатків на освіту та медицину у вигляді «адаптації системи під структурні реформи». З інших параметрів держбюджету, відомих на сьогодні – курс гривні в 24,1 грн. за долар, дефіцит на рівні 3,7% валового внутрішнього продукту і засноване на прогнозі зростання ВВП на 2%.
Тим часом, своє слово щодо пропонованої податкової реформи сказав і Світовий банк – директор представництва Світового банку в справах України, Білорусі та Молдови Чімяо Фан у виступі на київському форумі SFA Society Ukraine сказав про податки таке: «Питання має бути в тому, яку реформу може дозволити собі Україна. Не можна скоротити податки в обсязі 4% ВВП, при цьому не скорочуючи витрати». Він також наголосив, що у України немає особливого простору для маневру, і тому потрібно обережно ставитися до зниження податкових ставок, але наполегливо працювати над реформуванням енергетичного сектору, банківської системи, дерегуляцією, боротися з корупцією та проводити судову реформу.
Міністр фінансів Наталя Яресько, схоже, ці питання розуміє. У своїй статті про майбутню податкову реформу для газети «Дзеркало тижня» вона називає найслабшими місцями української податкової системи адміністрування податків та створення рівних умов для всіх її суб’єктів. Тобто, на її думку, одного зниження ставок недостатньо – головним завданням є створення системи з простими, справедливими та рівними умовами для всіх. І тут з міністром важко не погодитись, оскільки вся практика українського бізнесу підтверджує цю теорію – компанії йдуть в «тінь» або ж тікають у країни з вищими податковими ставками, але простішою системою адміністрування податків. Кожен бізнес зацікавлений працювати там, де можна сфокусуватися на роботі та отриманні прибутку, а не витрачати сили, час та гроші на нескінченне пристосування до правил, які змінюються, та очікування штрафів чи рейдів правоохоронних органів.
До речі, про рейди: минулий тиждень на обшуки правоохоронців багатим не був. До їхньої уваги не потрапила жодна компанія сфери інформаційних технологій – черговим їхнім «клієнтом» стала мережа продажу косметики. 5 листопада Служба безпеки України провела обшук у компанії «Стиль-Д», яка керує однією з найбільших в Україні роздрібною мережею продажу парфумерно-косметичної продукції ProStor. Приводом до обшуку стала нібито причетність компанії до діяльності на окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях – незважаючи на те, що компанія припинила роботу на цих територіях ще у вересні 2014 року. Натомість вже 6 листопада від керівництва компанії стало відомо, що жодних документів чи інших матеріалів, які б свідчили про причетність компанії до фінансування тероризму чи роботу на непідконтрольних Україні територіях, під час обшуків не знайшли, а мережа ProStor працює у звичному режимі.
Головною подією банківської системи України стала інформаційна атака на найбільший банк України – Приватбанк. Користуючись кримінально-політичними подіями довкола співвласників групи «Приват», невідомі особи 4 листопада почали розсилати SMS-повідомлення та поширювати інформацію в Інтернеті про те, нібито до банку 6 листопада буде введена тимчасова адміністрація. Чутки спровокували черги біля кас та банкоматів, незначне (на 7-9%) збільшення добових видач готівки і навіть припинення прийому платежів підприємствами, що обслуговуються в Приватбанку – керівники бізнесів наполегливо рекомендували своїм клієнтам розраховуватися з ними через рахунки в інших банках. Чутки були одразу ж спростовані Національним банком України – перший заступник голови НБУ Олександр Писарук публічно заявив, що Приватбанк є системно важливим для фінансової системи і на сьогодні виконує всі нормативи регулятора. Сам Приватбанк відреагував на атаку неочікуваним продажем великої кількості іноземної валюти для підкріплення запасів гривні, а також заявою про те, що банк відмовить в обслуговуванні всім підприємствам та їх керівникам, які закликали переказувати кошти в інші банки.
На завершення – дві позитивні новини про те, що навіть у нинішньому бізнес-кліматі до України приходять іноземні інвестори. 2 листопада відомий шведський виробник телекомунікаційного обладнання Ericsson оголосив про купівлю львівської ІТ-компанії Ericpol, яка виготовляла програмне забезпечення для Ericsson протягом останніх 20 років. Підприємство викуплено з однією метою – створити на його базі офіс з досліджень і розвитку Ericsson, який запрацює у Львові вже у першому кварталі 2016 року. А 6 листопада прес-служба Міністерства економічного розвитку повідомила, що бельгійська компанія ACP, що є європейським лідером з виробництва рідкого СО2, планує реалізувати спільний проект з Одеським припортовим заводом і вкласти в нього 15-20 млн. євро.