Українські металургійні компанії потребують європейських покупців більше, ніж будь-коли. Європейський СВАМ у 2026 році коштуватиме їм мільйони, якщо не буде проведено швидких змін. У європейській політиці назріває протиріччя щодо України.
Це переклад статті Politico «The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine».
В той же час як ЄС обіцяє фінансувати військові зусилля України, скільки б часу це не тривало, він також наполегливо просуває новий закон, який в нинішньому вигляді може виснажити понівечену війною українську економіку.
Йдеться про податок, який ЄС вже давно планує запровадити на цілу низку продукції вуглецевоємного імпорту, зокрема на залізо та сталь. У двох словах, податок змусить компанії ЄС платити надбавку, якщо ці товари походять з країн з менш жорсткими екологічними вимогами.
Очікується, що податок збереже конкурентоспроможність європейських виробників, враховуючи витрати, які вони вже несуть за дотримання кліматичних правил блоку. Така міра ставить торговельних партнерів ЄС з більшими викидами вуглецю перед вибором: знайти нових покупців, зменшити свій вуглецевий слід або змиритися з втраченими доходами. Українська економіка не може собі цього дозволити.
Відколи почалося повномасштабне вторгнення Росії, Україна, яка і так залежала від експорту до ЄС, стала ще більш прив’язана до постачань своєї продукції в Європу, оскільки чорноморські торговельні шляхи були закриті через військову небезпеку. Україна дуже залежить від експорту до ЄС металургійної продукції, виробництво якої досить складно декарбонізувати, навіть за відсутності війни.
В результаті Україна зазнає серйозного економічного удару у 2026 році, коли CBAM почне діяти. І виробники вже починають хвилюватися.
«Україна буде поставлена на коліна», – попередив Йожеф Ксапо, директор з технологій та стратегії «АрселорМіттал Кривий Ріг», найбільшого металургійного заводу країни.
Ті, хто вивчає це питання, кажуть, що Україна може втратити мільярди. Станіслав Зінченко, який керує незалежною консалтинговою компанією, що працює з металургійними підприємствами, називає цифру в $1,4 млрд.
Проте, у законі є пункт про форс-мажорні обставини – або стихійне лихо – для виняткових обставин, і війна та військові дії підпадають під цю категорію. Але Брюссель не дав чітких сигналів, що запропонує Києву виключення з під дії механізму. А українські чиновники запевняють, що можуть вчасно наблизити вуглецеве регулювання до стандартів ЄС.
«Замість того, щоб витрачати час на переговори про відтермінування ми повинні зробити ефективні кроки до 2026 року», – сказав міністр екології та природних ресурсів України Руслан Стрілець в інтерв’ю POLITICO.
Торгівля у воєнний час
ЄС схвалив свій податок на викиди вуглецю, який отримав назву «Механізм прикордонного вуглецевого коригування» (СВАМ), два роки тому. Блок стверджував, що він відіграватиме важливу роль у підтримці місцевої промисловості, представники якої вимушені пристосовуватися до підвищення кліматичних стандартів, платити високі рахунки за енергію та боротися з дешевою іноземною конкуренцією.
Однак ця політика одразу ж отримала негативну реакцію з боку деяких найбільших торговельних партнерів ЄС. Китай подав скаргу до Світової організації торгівлі, яка значною мірою вже віджила свій вік. Індія погрожувала ввести у відповідь податок на історичне забруднення, який буде спрямований проти європейських фірм. США спочатку висловлювалися проти, але згодом заспокоїлися.
Україна, однак, зберігала мовчання, навіть незважаючи на те, що її металургійна промисловість зазнає найбільшого удару від нового податкового режиму, який почне діяти з січня 2026 року.
Сталева галузь дедалі більше залежить від європейського ринку. Після повномасштабного вторгнення українські заводи зіткнулися із зупинками виробництва, дефіцитом електроенергії та різким падінням попиту. Виробництво чавуну і сталі впало на третину.
Війна вдарила по українській металургійній промисловості
Масові зупинки виробництва, регулярний дефіцит електроенергії та різке падіння попиту в сумі призвели до скорочення потужностей з виробництва сталі в Україні.
Український експорт, імпорт та внутрішнє споживання металопродукції за роками, в тоннах
Водночас українські заводи втратили життєво важливі торговельні шляхи через Чорне море, оскільки російська морська блокада зупинила поставки. Компаніям не залишалося нічого іншого, окрім як перенаправляти всі можливі товари суходолом до своїх європейських сусідів. Незабаром ЄС став основним пунктом призначення для української сталі та чавуну, навіть якщо загальний імпорт української сталі до блоку скоротився.
«Зараз наша залежність від європейського ринку вдвічі більша, ніж була до війни», – прокоментував директор GMK Center Станіслав Зінченко.
Український експорт сталі до ЄС скоротився з початку війни, а українські підприємства стали більш залежними від європейських покупців.
Імпорт напівфабрикатів та прокату до ЄС за країнами, в тисячах тонн та частка в загальному імпорті
За оцінками Станіслава Зінченко, зараз Україна відправляє близько 85% експорту чавуну і сталі до ЄС, що є різким стрибком у порівнянні з довоєнним рівнем у 45%.
«Україна не може уникнути продажів на європейському ринку», – сказав він.
Якби податок на викиди вуглецю в ЄС набув чинності сьогодні, додав експерт, це призвело б до падіння експорту у межах 1,4 млн тонн чавуну, що еквівалентно втратам у розмірі $600 млн. Експорт напівфабрикатів також впав би на 1,3 млн тонн, що в сумі склало б $640 млн недоотриманого доходу.
Виняток у зв’язку з форс-мажорними обставинами?
ЄС, звісно, не зацікавлений у знищенні української економіки – зовсім навпаки. Останні два роки він перераховував кошти, виділяв нові транші і вносив радикальні зміни в політику, щоб допомогти Україні зберегти платоспроможність.
Частково через це норми щодо СВАМ містять положення про форс-мажорні обставини, яке дозволяє ЄС робити винятки, «якщо сталася непередбачувана, виняткова і неспровокована подія, яка знаходиться поза контролем однієї або більше трьох країн».
Мохаммед Шахім, євродепутат від Нідерландів, що очолює роботу профільного комітету парламенту, сказав, що учасники переговорів вважають це формулювання «українським кейсом».
«Ми не хочемо надмірно карати певні країни», – сказав він.
Однак Європарламент не може ухвалити цю норму самостійно – цей крок має зробити виконавча влада ЄС у Брюсселі (Європейська комісія). Поки що вона цього не зробила, хоча ще має час, адже механізм почне діяти лише у 2026 році.
У своїй заяві речник Комісії повідомив Politico, що виконавча влада ЄС «оцінить, чи зможе це положення ефективно вирішити виняткову ситуацію в Україні». Речник також зазначив, що зусилля України щодо вступу до ЄС – країна офіційно розпочала переговори з Брюсселем про вступ у грудні – вимагатимуть від неї поступової імплементації законів ЄС.
Однак такі кроки не відбуваються за одну ніч. Переговори про членство зазвичай тривають роками. Інтеграція законів ЄС у національне законодавство – це довгий процес, а війна ще більше ускладнює ситуацію.
Сагатом Саха, науковий співробітник Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету, здивований, що ситуація з податком на викиди вуглецю не розглядається як нагальна проблема. Він попереджає, що з наближенням виборів у ЄС це питання може бути відкладено на місяці, оскільки основні інституції ЄС змінять персонал і законодавців.
Він також припустив, що мовчання України з цього питання може бути наслідком її бажання задобрити ЄС, враховуючи гострі військові потреби та прагнення прискорити процес членства в ЄС. За його словами, українським лідерам «є що втрачати», якщо вони відкрито виступлять проти вуглецевого податку, на відміну від інших опонентів, таких як США чи Індія.
Офіційно уряд України дотримується лінії ЄС, вважаючи, що він уникне економічних проблем, наблизившись до стандартів ЄС до 2026 року. Міністр екології та природних ресурсів України Стрілець заявив виданню Politico, що питання про виняток «наразі не стоїть на порядку денному». Замість цього Україна планує затвердити пілотну версію систему торгівлі квотами на викиди вуглецю, яка може стимулювати компанії платити за викиди СО2 більше.
Цей крок підвищить ціни на викиди вуглецю для українських виробників, але вірогідно частково знизить CBAM платежі для експорту до ЄС.
За словами Стрільця, українські експортери не будуть негайно звільнені від впливу CBAM. Але запровадження ціни на вуглець «мінімізує ці наслідки», якщо Україна матиме «конкурентоспроможну ціну на вуглець порівняно з ціною в ЄС». Проблема в тому, що цей процес може тривати роками.
Скорочення викидів вуглецю в режимі виживання
Українські виробники наполягають на тому, що вони не прагнуть отримати звільнення від СВАМ на постійній основі. Але вони також хочуть наголосити на термінах, необхідних для досягнення стандартів ЄС.
Станіслав Зінченко, консультант з питань металургії, стверджує, що навіть якщо Україна запровадить вуглецеве ціноутворення за моделлю ЄС, знадобиться «12 або 15 років, щоб зробити нашу ціну на викиди вуглецю такою ж, як у Європі».
Для бізнесу це роки більш високих податків на експорт до ЄС та падіння доходів. Тому лідери галузі кажуть, що їм просто потрібен час і, можливо, певна допомога.
Наприклад, виробники ЄС отримують певну кількість вуглецевих квот безкоштовно. Хоча ця кількість щороку зменшується, такий підхід дав компаніям час відійти від вуглецевоємної тактики, перш ніж їхні витрати стрімко зросли.
«Ми не вважаємо, що стоїмо поза цими правилами», – сказав Йожеф Ксапо, виконавчий директор найбільшого металургійного заводу України «АрселорМіттал Кривий Ріг». Він додав, що галузь просто хоче більш «виважених часових рамок».
В іншому випадку, попередив Йожеф Ксапо, українська сталь буде занадто дорогою для ЄС, що підштовхне країни до пошуку більш віддалених територіально компаній для імпорту, щоб заощадити кошти. Але, за іронією долі, це призведе до більших викидів СО2 під час більш тривалого процесу транспортування.
«Навіть якщо дивитися на це суто з точки зору викидів вуглецю, це буде неправильний вибір. ЄС імпортуватиме продукцію з Бразилії чи В’єтнаму, додаючи тонни викидів CO2», – стверджує Ксапо.