Президент України Володимир Зеленський під час переговорів із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн 15 липня може підняти питання щодо необхідності перегляду умов застосування CBAM до промислової продукції з України та збільшення квоти на безмитний експорт сталі до ЄС з огляду на воєнні виклики, з якими стикаються українські підприємства, повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів під час презентації дослідження Українського інституту майбутнього “Інерційний сценарій української промисловості в горизонті 2035”.
Мінекономіки, за словами Кіндратіва, брало участь у підготовці відповідних тез для переговорів президента України із головою ЄК, які загалом стосуватимуться широкого кола питань, в тому числі євроінтеграції та військової співпраці Києва та Брюсселя.
У коментарі UAprom, заступник міністра уточнив, що Україна вестиме діалог про перегляд умов постачання металургійної продукції до ЄС в межах оновленого режиму захисту європейського ринку сталі, що був націлений головним чином на обмеження надмірного постачання продукції із Китаю. Також планується обговорити запровадження окремого механізму застосування CBAM, що дозволить українським підприємствам продовжувати працювати на європейському ринку.
“Ці питання піднімаються, щоб, по-перше, збільшити квоти хоча б до того об’єму, який ми сьогодні експортуємо. А також вирішити питання CBAM – отримати якийсь перехідний період, або певні механізми, які дадуть можливість нашим виробникам продовжувати експортувати в Європу”, – повідомив Кіндратів.
Він зауважив, що зменшення квоти на безмитний імпорт сталі у поєднанні із CBAM “по суті вбиває наш експорт” в умовах війни і неспроможності бізнесу забезпечити перехід до використання найновіших технологій і зменшення викидів вуглецю, тож ця проблематика обговорюється на найвищому рівні. Зокрема, українська сторона у діалозі із європейськими партнерами також пропонувала розглянути можливість створення окремого фонду, який буде наповнюватись за рахунок зборів від українських компаній за викиди вуглецю, а зібрані кошти будуть спрямовуватися на декарбонізацію української промисловості.
За словами Кіндратіва, наразі між Україною та ЄС триває пошук рішень, які були б прийнятні для обох сторін.
Піднімають питання в Росії, в Україні питання порушують.