Стимулювання екологічної поведінки за рахунок кліматичних податків має відбуватися паралельно із наданням бізнесу грантів та інших можливостей для модернізації виробництва. Оскільки Україна через війну не має доступу до міжнародного фінансування, то запровадження кліматичних податків та зборів, таких як CBAM, по відношенню до нашої країни треба відтермінувати. Таку думку висловила фінансова директорка Групи Метінвест Юлія Данкова під час виступу на форумі фінансових директорів у Києві.
Вона вважає, що позитивним рішенням для України могло б стати запровадження системи кліматичного регулювання, аналогічного ЄС, яке б замінило діючу нині систему.
«При цьому потрібна певна послідовність вводу, бо для стимулювання екологічної поведінки мають залучатися великі інвестиції. Навіть найменші підприємства в Європі отримали 1-2 млрд євро на переоснащення в межах різних грантів. В Україну під час війни, на жаль, ЄС чи МВФ на екологічні програми робити інвестиції не буде. Тому і впровадження CBAM треба відтерміновувати і вирішувати це на державному рівні», – звернула увагу Данкова.
Якщо ж нові екологічні податки просто додадуться до вже діючих, і цей процес не буде супроводжуватися залученням грантового фінансування та інших інструментів інвестування у проекти екологічної модернізації, це вкрай негативно вплине на бізнес та економіку держави. «Це просто додасть ще один мінус в нашу конкурентоспроможність як держави на ринку», – резюмувала вона.
Раніше торговий представник України Тарас Качка повідомив, що уряд влітку вже розпочав діалог з Європейським Союзом щодо виключення країни з-під дії CBAM або ж транскордонного вуглецевого регулювання, посилаючись на війну, як обставину, що завдає значної шкоди економіці країни і знаходиться поза контролем українського уряду.