Представники металургійної галузі наполягатимуть на продовженні нульової квоти на експорт металобрухту з України, доки не буде знайдено механізм, за якого держава зможе отримувати дохід від такого експорту, вважає президент галузевого об’єднання “Укрметалургпром” Олександр Каленков.
У своїй колонці для ГМК-Центру він зазначив, що галузь переживає складні часи, оскільки ключові металургійні підприємства були змушені зупинити роботу після ракетних обстрілів. Однак він не вважає поточну ситуацію в галузі аргументом на користь відновлення експорту металобрухту, оскільки відновлення роботи комбінатів “значною мірою залежить від того, чи ми зможемо купувати брухт всередині України”.
“Це один із багатьох чинників, здатний прискорити відновлення виробництва, зокрема для підприємств електрометалургії, як-от «Інтерпайп». Крім того, такі меткомбінати, як «Запоріжсталь» і «Каметсталь», опрацьовують можливість мінімізації використання чавуну (з урахуванням втрати контролю над Покровською вугільною групою) і максимізації використання металобрухту в технологічному ланцюжку під час виробництва сталі”, – зауважив він.
Каленков також нагадав про стратегічне значення брухту для України. Він зауважив, що у міру відновлення країни очікується істотне зростання частки електрометалургії в металургійній галузі, а разом із нею — і зростання споживання брухту всередині України. Електрометалургія ж є екологічнішим способом виробництва щодо викидів CO₂, даючи змогу українській металургії відповідати європейським екологічним стандартам (CBAM). Ключовим чинником для розвитку цього напряму стане саме доступ до сировини, ресурс якої в Україні вже обмежений.
“Відновлення експорту брухту нині неминуче призведе до його дефіциту — можливо, за рік, а може, через 3–5 років. Увесь металобрухт, який перебуває в Україні, може і має бути перероблений тут, на українських металургійних комбінатах. Українська держава отримає від цього в рази, а то й на порядок більше надходжень, ніж просто від експорту брухту зараз”, – вважає Каленков.
Крім того, значна частина брухтозаготівельної галузі працює «в сіру» — за схемами з використанням ФОП, наголосив Каленков. Тож платежі до бюджету від експортної діяльності мінімальні, а валютна виручка нерідко не повертається в країну.
“Єдиний спосіб відновити експорт металобрухту — зробити так, щоби цей експорт супроводжувався платежами на користь бюджету”, – вважає Каленков.
Для цього, зокрема, є два шляхи. Перший передбачає повернення до експортного мита в розмірі €180/т, яке слід поширити на експорт до ЄС (з урахуванням положень Угоди про асоціацію з Євросоюзом).
Другий передбачає квотування. При цьому Каленков вважає можливим запровадити певні квоти, які не будуть значно підривати поточну і майбутню конкурентоспроможність української металургії. “Але ці квоти, на мою думку, мають якось реалізовуватися на аукціонах Prozorro, щоб держава все ж таки хоч щось заробляла від цього експорту. Інакше, якщо просто відкрити експорт, ефект для держави виявиться нульовим — у частині надходження валютної виручки і надходжень до бюджету, але поточну й довгострокову конкурентоспроможність української металургії буде ґрунтовно підірвано”, – резюмував він.