Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт про ратифікацію Конвенції між урядами України та Австралії про усунення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи та запобігання податковим ухиленням і уникненням та Протокол до неї, підписані 16 жовтня 2025 року у Вашингтоні.
Про це повідомила пресслужба Мінфіну.
Законопроєкт буде подано на розгляд Верховної Ради України повторно у зв’язку з формуванням нового складу уряду. Ратифікація є необхідним етапом для набрання Конвенцією чинності.
Наголошується, що після ратифікації парламентом та набрання чинності Конвенція створить договірно-правову основу для уникнення подвійного оподаткування доходів у відносинах між Україною та Австралією, визначатиме розподіл прав оподаткування між Україною та Австралією та допоможе уникати випадків подвійного оподаткування одного й того самого доходу.
Для України це також стане важливим кроком до посилення захисту інтересів платників податків, підвищення правової визначеності для бізнесу та розвитку податкової співпраці з Австралією.
Конвенція визначає розподіл прав оподаткування між Україною та Австралією щодо доходів, які отримують резиденти однієї держави з джерел в іншій, а також порядок їх оподаткування. Зокрема, документ встановлює граничні ставки оподаткування дивідендів, процентів і роялті у державі джерела залежно від виду доходу, статусу отримувача та виконання визначених умов.
Конвенція передбачає такі граничні ставки оподаткування:
- дивідендів – 5% (якщо бенефіціарним власником є компанія, яка володіє не менше ніж 10% капіталу компанії, що виплачує дивіденди) та 15% – в інших випадках;
- процентів – 5% для визначених Конвенцією фінансових установ та 10% – в інших випадках;
- роялті – 10%.
Застосування цих ставок можливе за умови, що отримувач доходу є його фактичним (бенефіціарним) власником, є резидентом договірної держави та відповідає іншим вимогам Конвенції, зокрема щодо відсутності зловживань і дотримання принципу основної мети (Principal Purpose Test).
Крім того, за загальним правилом, прибуток підприємства однієї держави оподатковується в іншій державі лише за наявності постійного представництва, а доходи від роботи за наймом, як правило, у державі, де така робота фактично виконується.