Україна очікує понад 1,1 млрд доларів надходжень до державного та місцевих бюджетів від концесії порту Чорноморськ.
Про це повідомив віцепремʼєр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба в інтервʼю Укрінформу.
За його словами, йдеться про Перший і Контейнерний термінали порту Чорноморськ разом із причалами та інфраструктурою. Це державні активи, які залишаються у власності держави.
«Ми не продаємо порт. Інвестор заходить із грошима й досвідом, бере на себе модернізацію та управління за прозорим і довгостроковим договором. Масштаб проєкту суттєвий. Це сотні мільйонів доларів інвестицій у причали й обладнання, понад 1,1 мільярда доларів надходжень до державного й місцевих бюджетів протягом строку реалізації проєкту», – підкреслив Кулеба.
Він додав, що це також більше тисячі робочих місць із чіткими соціальними гарантіями. Уже за три роки Україна планує відновити контейнерні перевезення до 250 тисяч контейнерів на рік, а далі вийти на довоєнні обсяги.
Безпекова ситуація, безумовно, є фактором, який враховують усі потенційні інвестори. Водночас міністр зауважив, що інвестори, які розглядають участь у конкурсі ППП в порту Чорноморськ, добре розуміють умови, в яких працює Україна, і закладають ці ризики у свої довгострокові рішення.
«Інтерес до проєкту зберігається на високому рівні. Проєкт уже зацікавив понад 40 міжнародних портових операторів та інвесторів, і це підтверджує, що проєкт у порту Чорноморськ сприймається як стратегічно привабливий актив із великим потенціалом розвитку після війни та в процесі європейської інтеграції України», – зазначив Кулеба.
На питання, чому було обрано саме концесію, урядовець відповів, що це сучасний і ефективний спосіб залучення інвестицій у порти, що широко використовується у всьому світі. Концесія дозволяє державі зберігати у своїй власності стратегічні об’єкти, але водночас залучати приватних інвесторів до розвитку інфраструктури.
Такий формат працює у провідних портах світу – Нідерландах, Бельгії, Іспанії, Франції. В Чорноморському регіоні за цією моделлю пішли порти Туреччини і Румунія, що дало їм можливість істотно наростити як обсяги перевалки вантажів, так і фінансові показники.