Туреччина планує до 2027 року розробити законодавчу базу для запровадження власного механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), одночасно розбудовуючи національну систему торгівлі викидами (ETS).
Про це йдеться в оновленому Плані дій щодо Зеленого курсу Туреччини на 2026–2030 роки, передає SBB Daily Briefing.
«Документ містить найдетальніші на сьогодні публічні зобов’язання країни щодо запровадження національного вуглецевого збору на імпорт. У ньому визначено чіткий графік оцінки впливу, підготовки законодавства, а також створення реєстру за аналогією з CBAM і системи обліку вбудованих викидів у 2027–2028 роках», – йдеться в повідомленні.
Після переходу європейського механізму CBAM до перехідного етапу в жовтні 2024 року Туреччина активізувала зусилля зі створення власного внутрішнього вуглецевого ринку.
Законодавча база турецької системи торгівлі викидами (ETS) набула чинності 27 серпня після опублікування установчого положення в Офіційному віснику. Це відкрило шлях до запуску пілотного етапу першого в країні обов’язкового вуглецевого ринку. Спочатку система охоплюватиме галузі, які безпосередньо підпадають під дію європейського CBAM: чорну металургію, виробництво алюмінію, добрив, електроенергії та цементу.
«Також передбачається, що ціна на вуглець, сплачена в межах ETS, вираховуватиметься з фінансових зобов’язань за механізмом CBAM під час експорту до ЄС. Це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності турецьких виробників на європейському ринку», – йдеться у Плані дій.
Туреччина є другим за величиною постачальником до ЄС продукції, на яку поширюється CBAM. На європейський ринок спрямовується 47% її експорту таких товарів. Промислова база країни, що охоплює нафтопереробку, металургію, хімічну промисловість і виробництво цементу, належить до найбільш вуглецевоємних у регіоні. Через це витрати, пов’язані з відсутністю механізмів ціноутворення на викиди вуглецю, стають дедалі відчутнішими.
«У межах мети зі створення національного CBAM після запровадження турецької ETS передбачається робота над впровадженням національного механізму CBAM у секторах із високим ризиком витоку вуглецю. Вона супроводжуватиметься збором та аналізом даних для визначення конкурентоспроможності галузей і продукції з погляду обсягів викидів», – зазначається в документі.
Пілотний етап турецької ETS охоплюватиме 2026–2027 роки. Перший період повноцінного функціонування системи розпочнеться у 2028 році та триватиме до 2030 року. Другий підперіод охопить 2031–2035 роки.
Туреччина також намагається домогтися від Брюсселя вирішення окремого важливого питання – врахування електроенергії з відновлюваних джерел у межах європейського CBAM.
План дій передбачає, що Анкара домагатиметься визнання ЄС безліцензійної генерації відновлюваної електроенергії та турецької системи гарантій походження відновлюваної енергії YEK-G під час розрахунку непрямих викидів (Scope 2) у межах CBAM.
У разі схвалення цієї пропозиції обсяги зобов’язань за CBAM для турецьких експортерів із високим рівнем споживання електроенергії можуть суттєво скоротитися.
Паралельно з обов’язковою системою торгівлі викидами Туреччина розбудовує інфраструктуру добровільного вуглецевого ринку. До 2027 року країна планує створити правову, технічну та операційну базу національної системи видачі вуглецевих кредитів, зокрема налагодити міжнародне партнерство з вуглецевими ринками та програмами кредитування.
Доходи від ETS планують спрямовувати на фінансування зеленого переходу енергоємних галузей. Закон про клімат передбачає можливість використання до 10% очікуваних надходжень на заходи в межах справедливого енергетичного переходу.