NEQSOL Holding має план розвитку Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК, UMCC Titanium), який передбачає поступовий перехід від виробництва концентратів титанових руд до продукції із більшою доданою вартістю, однак наразі основний фокус компанії полягає у модернізації та посиленні ефективності наявного виробництва, повідомив регіональний директор NEQSOL Holding в Україні Володимир Лавренчук під час форуму United by Mining 2026.
“Ми маємо план переробки від концентрату до продукції з більшою доданою вартості. Але ми також вважаємо, що реалізація концентратів – це теж справа важлива, потрібна, і тут є резерви до покращення. Наша модернізація зараз направлена на те, щоби існуюча продукція мала кращу ефективність, кращу географію і поступово стала частиною глобального ланцюга постачань”, -зауважив він.
Якщо UMCC Titanium вдасться зайняти свою частку на західному ринку титанової сировини, це відкриє можливості для подальшого розвитку компанії та переходу до виробництва більш складної продукції, додав Лавренчук.
Нещодавно повідомлялося, що NEQSOL погодив інвестиційну програму UMCC Titanium до 2028 року обсягом 70 млн дол., реалізація яої дозволить вивести компанію на беззбитковість, однак важливою умовою для цього NEQSOL вказав вирішення питання щодо зняття експортного контролю на концентрати рутилових та цирконієвих руд. Існуючий порядок та строки отримання дозволів на експорт не дозволяють UMCC Titanium ефективно конкурувати на ринках ЄС та США, що, за словами представників компанії, вже призвело до втрати близько 35 млн дол. валютної виручки.
Лавречнук також розповів про організаційні виклики, із якими UMCC стикається через війну, такі як дефіцит електроенергії та зростання її вартості, проблеми із логістикою та безпекові ризики. Наразі особливу увагу компанія приділяє збереженню трудового колективу та забезпеченню безпеки людей під час роботи, особливо на Вільногірському ГЗК, який знаходиться на Дніпропетровщині, за кількадесят кілометрів від зони бойових дій.
Крім того, компанія веде перемовини з міжнародними фінансовими інституціями, наприклад, IFC щодо страхування воєнних ризиків, що дозволить відкрити додатковий простір для інвестування.