Правління Національного банку ухвалило чергові зміни до Правил роботи банків у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану, які сприятимуть розширенню кредитної підтримки підприємств, що здійснюють виконання робіт та надають послуги із захисту, будівництва й відновлення об’єктів критичної інфраструктури, а також забезпечують безперебійне теплопостачання, енергопостачання, водопостачання та водовідведення.
Про це повідомила пресслужба регулятора.
Зміни передбачають встановлення на період дії воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення чи скасування особливостей врахування банками застави у формі майнових прав на грошові кошти (виручку) за господарськими договорами, укладеними з органами державної влади, місцевого самоврядування, а також створеними ними організаціями, що повністю утримуються за рахунок державного/місцевого бюджету.
Зокрема, підвищено коефіцієнти ліквідності застави майнових прав на виручку за такими господарськими договорами для цілей їх урахування під час розрахунку банками розміру кредитного ризику:
- 0,75 – за договорами, контрагентами та платниками за якими є органи державної влади, а також створені ними організації, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;
- 0,60 – за договорами, контрагентами та платниками за якими є органи місцевого самоврядування, а також створені ними організації, що повністю утримуються за рахунок місцевого бюджету.
Наразі відповідно до постанови правління Нацбанку від 2016 року, коефіцієнт ліквідності застави для майнових прав на виручку за господарськими договорами становить 0,3.
Крім того, передбачено право банків не застосовувати вимоги щодо диверсифікації майнових прав на отримання виручки за господарськими договорами з бюджетними установами, а також щодо надання банку беззастережного права продавати, відступати або передавати такі майнові права іншій стороні без згоди боржника та його контрагента.
Затверджені зміни враховують особливості розрахунків за договорами з бюджетними установами, зокрема застосування казначейського механізму контролю за використанням бюджетних коштів та їх цільового спрямування.
Національний банк очікує, що такі зміни сприятимуть розширенню фінансування підприємств, які залучені до реалізації пріоритетних завдань із захисту та відновлення критичної інфраструктури.