Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 16%.
Про це повідомила пресслужба регулятора.
Як зазначається, таке рішення було прийнято з огляду на стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків.
«Це рішення підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань та повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5% на горизонті політики. НБУ готовий гнучко реагувати на подальші зміни в розподілі ризиків», – підкреслили в Нацбанку.
У серпні 2026 року споживча інфляція пришвидшилася до 8,1% р./р., дещо перевищивши траєкторію липневого прогнозу НБУ. Така цінова динаміка зумовлювалася насамперед відчутнішим, ніж очікувалося, подорожчанням пального на тлі ескалації війни на Близькому Сході. Крім того, вищими темпами зростали окремі адміністративні тарифи, що значною мірою зумовлювалося наслідками російських атак на критичну інфраструктуру.
Базова інфляція упродовж останніх місяців залишалася на високому рівні. Фундаментальний ціновий тиск підживлює подальше зростання виробничих витрат бізнесу, зокрема на електроенергію, логістику та оплату праці. Інфляційні очікування економічних агентів також були підвищеними.
Попри наслідки російських атак, ринок праці та споживчий попит залишалися стійкими. Зокрема, середні зарплати в липні та, за оцінками НБУ, в серпні й надалі зростали високими темпами, що підтримало фундаментальний ціновий тиск.
Траєкторія інфляції в найближчі місяці може бути дещо вищою, ніж передбачав попередній прогноз НБУ.
Інфляційний тиск підживлюватимуть наслідки посилення атак Росії та дорожче, ніж очікувалося пальне. Крім того, вплив глобальної цінової кон’юнктури залишається проінфляційним.
Водночас інфляцію, вірогідно, обмежуватиме значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку, у тому числі через складнощі з вивезенням урожаїв Чорним морем.
Очікується, що інфляція повернеться на траєкторію сповільнення у 2027 році, у тому числі завдяки заходам НБУ з посилення монетарної політики.
При цьому ключовим ризиком для інфляції та економічного розвитку залишається перебіг широкомасштабної війни. Значний вплив також можуть мати порушення ритмічності та недоотримання раніше запланованих обсягів міжнародного фінансування й затягування бойових дій на Близькому Сході.
НБУ бере до уваги ситуацію з публічними фінансами. Вагома частина міжнародної допомоги залежить від реалізації реформ та виконання Україною зобов’язань за програмами підтримки. За умови їх імплементації обсяги зовнішнього фінансування будуть значною мірою надолужені.
Наголошується, що регулятор готовий гнучко реагувати на подальші зміни в розподілі ризиків.
У разі суттєвого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань НБУ буде готовий застосувати додаткові заходи зі стримування інфляції. Однак, якщо в наступні місяці погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, Нацбанк розгляне можливість пом’якшення монетарних умов.