Національний банк підтримує запровадження податкових та митних заходів, які допоможуть скоротити непріоритетний імпорт товарів з-за кордону і таким чином зменшити дефіцит зовнішньої торгівлі України, що постійно зростає внаслідок війни. Таку думку висловив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в ефірі подкасту Центру економічної стратегії.
Статистичні дані свідчать, що у вересні Україна експортувала товарів на 3 млрд дол., а імпортувала майже втричі більше – на 8 млрд дол.. Експорт послуг становив 1,3 млрд дол., тоді як імпорт – 1,9 млрд дол.. Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами і послугами у вересні становив рекордні для України 5,6 млрд дол.
“Якщо говорити більш конкретно про фактори, які сприяють розширенню цього дефіциту торгівлі чи дефіциту поточного рахунку і його виходу на нові рекордні рівні, то передусім ми пов’язуємо це з суттєвим розширенням нашого імпорту. В першу чергу того імпорту, який зумовлюється потребами в обороні, а також потребами в імпорті енергоносіїв і енергетичного обладнання з різних сфер для того, щоб забезпечити безперебійну роботу як нашого енергетичного сектору, так і компаній і населення в умовах постійних терористичних атак Росії на нашу енергетичну інфраструктуру”, – пояснив Ніколайчук.
При цьому він наголосив, що значна частина імпорту – це товари, яких дійсно потребує економіка, але їх виробництво всередині країни або обмежене, або неможливе через фактор війни.
“Наприклад, у нас на 36% у січні – вересні зріс імпорт продукції машинобудування порівняно з аналогічними показниками минулого року. І, знову ж таки, насамперед ми говоримо про продукцію машинобудування, необхідну і для оборонних потреб, і для цілей безперебійного енергозабезпечення”, – додав він.
Сюди можна включити як готову проукцію, таку як дрони чи генератори, так і комплектуючі, які використовуються українськими підприємствами, наприклад, для виробництва тих же дронів.
Водночас у загальному імпорті певну частку займають і споживчі товари, купівля яких за кордоном може вважатися непріоритетною.
“Коли ми дивимося на саме імпорт товарів для споживання, то в цьому році ми констатуємо їхнє зростання за 9 місяців, порівняно з аналогічним періодом минулого року, на 8%. Це не маленький приріст, але, відверто, цей приріст відповідає і самому розширенню економіки. Якщо ми дивимося, наприклад, на показник співвідношення імпорту споживчих товарів до ВВП, тобто змінної масштабу, то ми не бачимо якихось серйозних змін протягом останніх трьох років”, – пояснив Ніколайчук.
Хоча він вважає, що в умовах війни все одно варто працювати із непріоритетним імпортом, по можливості стримуючи його за рахунок підвищення податкових та митних платежів на окремі категорії товарів. Тут мова про продукцію, від якої споживачі можуть відмовитися. У якості прикладів були наведені товари преміум-класу, такі як колекційне вино або дорогі автівки. Ніколайчук також вважає, що оподаткування посилок до 150 євро також може стати одним із елементів, що допоможуть покращити ситуацію.
“Зараз ми маємо набагато більший дефіцит (рахунку поточних операцій – ред.), і поточна ситуація дуже сильно відрізняється від тієї, що ми мали до повномасштабного вторгнення. І, звісно, сьогодні ми не могли би мати такий дефіцит і його фінансувати безпечно, без надходження величезних обсягів міжнародної допомоги. Але так чи інакше, нам теж треба попрацювати з цим дефіцитом – не тільки забезпечуючи його фінансування за рахунок партнерів, але також і думати про те, як нам в умовах повномасштабної війни той ресурс, який ми маємо, скерувати на пріоритетні сфери”, – пояснив він.