Національний банк України офіційно звернувся до банків із закликом підтримати підприємства реального сектора, які постраждали від погіршення ситуації в країні, та надав відповідні рекомендації.
Про це повідомив очільник регулятора Андрій Пишний.
За його словами, атаки Росії на енергетичну, логістичну, складську та портову інфраструктуру ускладнили умови роботи українського бізнесу. Особливо відчутно на підприємства реального сектору впливає обмеження морської логістики.
«Через це експорт продукції суттєво затримується або тимчасово призупиняється. Погіршуються грошові потоки, накопичується готова продукція, змінюються ціни та попит, порушуються виробничі й логістичні ланцюги. Як наслідок – зростає навантаження на бізнес, погіршується здатність підприємств своєчасно обслуговувати кредити та залучати нове фінансування», – зазначив голова НБУ.
Він підкреслив, що додатковий тиск на фінансовий стан позичальників ‒ юридичних осіб впливає і на банківський сектор. Якщо належно не реагувати на ці ризики, нинішні труднощі підприємств можуть призвести до погіршення якості кредитних портфелів банків. Натомість своєчасна підтримка бізнесу через наявні інструменти є передумовою мінімізації кредитних втрат.
Пишний наголосив, що збереження доступу бізнесу до банківського фінансування є одним із ключових чинників економічної стійкості держави та її експортного потенціалу під час воєнного стану.
Саме тому в листі він звернувся до банків із рекомендаціями щодо підтримки підприємств реального сектору, які постраждали від погіршення безпекової ситуації.
Окрема увага має бути приділена підприємствам, які провадять діяльність у критично важливих галузях економіки.
Отже, НБУ рекомендує банкам дотримуватися таких кроків:
- розглядати можливість індивідуальної підтримки позичальників через реструктуризацію заборгованості, зміни графіків погашення чи інші інструменти.
При цьому реструктуризація не повинна використовуватися для приховування неплатоспроможності позичальника.
- Постійно моніторити фінансовий стан підприємств з урахуванням логістичних обмежень, динаміки цін та зміни попиту;
- ураховувати чинні регуляторні особливості для оцінки кредитного ризику в умовах воєнного стану;
- під час оцінки аграрних підприємств використовувати підходи з урахуванням повного виробничого циклу без погіршення показників через сезонну волатильність;
- забезпечити безперервність кредитування агропромислового комплексу для фінансування осінньої посівної кампанії;
- розширювати доступ аграріїв до фінансування, приймаючи готову продукцію як забезпечення за кредитами.
Зі свого боку Національний банк також готовий адаптувати регуляторні умови до поточної ситуації. Зокрема, планується розширити чинні особливості застосування вимог щодо оцінки кредитного ризику.
Крім того, ураховуючи порушення логістичних ланцюгів експорту агропродукції, НБУ планує розширити можливості банків ураховувати вартість застави товарів в обороті або в переробці для продукції агропромислового сектору під час розрахунку кредитного ризику, зокрема підвищивши коефіцієнт ліквідності такої застави.
Запропоновані зміни матимуть тимчасовий характер та діятимуть протягом одного року з моменту їх запровадження. Водночас банки зобов’язані надалі належно оцінювати кредитоспроможність позичальників і відображати реальний рівень ризику.