Китай планує у 8 разів збільшити виробництво зеленого водню до 2030 року

Share

Китай робить велику ставку на зелений водень, яка може визначити долю цього виду палива, якому давно відводять ключову роль у глобальному енергетичному переході.

Про це повідомляє Bloomberg.

За даними BloombergNEF, з кінця 2024 року Китай більш ніж утричі збільшив щорічні операційні потужності, і тепер на його частку припадає майже 250 тис. тонн – більш ніж удвічі більше, ніж в усьому іншому світі разом узятому. Останній п’ятирічний план Пекіна передбачає восьмиразове збільшення цього показника – до 2 млн тонн на рік до кінця десятиліття.

Китай випереджає конкурентів, у яких великі проєкти були відкладені через стрімке зростання витрат і слабкий попит. Його успіх ґрунтується на двох ключових перевагах над такими країнами, як Індія та держави Європи: величезній промисловій базі, яку складно декарбонізувати, та надлишку чистої енергії, для якого необхідно знайти застосування.

«Китай робить стратегічну ставку на відновлюваний водень як спосіб перенести чисту електроенергію в ті сектори, де електрифікація стикається з труднощами», – зазначив Муйї Ян, аналітик енергетичного аналітичного центру Ember із Сіднея.

Підприємство Envision Group є найбільшим у світі заводом із виробництва зеленого водню. Вартість проєкту становить $2,6 млрд. Він розпочав роботу у 2024 році та використовує електролізери, які за допомогою енергії вітру та сонця розщеплюють воду на елемент, який здатний докорінно змінити підходи до скорочення викидів.

Водночас стримуючим чинником залишається висока собівартість зеленого водню проти сірого аналога навіть з урахуванням субсидій та вуглецевих кредитів.

Серед інших подій ринку, Bloomberg прогнозує збереження слабкого попиту на китайську сталь через несприятливу погоду, обмежене фінансування та посилення протекціонізму в ЄС і Великій Британії, сінгапурська поліція провела обшуки в місцевому офісі залізорудного трейдера Radiant World, а найбільший китайський офшорний видобувач нафти й газу збільшив чистий прибуток у I півріччі 2026 року завдяки високим світовим цінам на енергоресурси.