Українська оборонна промисловість попередила – розроблена в Європі система протибалістичної оборони Freya може бути введена в експлуатацію не раніше кінця 2028 року. Це залишить як Україну, так і європейські країни значною мірою залежними від американської системи Patriot.
Про це повідомляє Euractiv.
Наразі Україна намагається захиститися від російських ударів балістичними ракетами, оскільки запаси перехоплювачів американського виробництва скорочуються через війну в Ірані. У відповідь на це 10 європейських країн, зокрема Україна та Велика Британія, об’єдналися для розробки власної недорогої системи захисту від балістики.
Однак після першого раунду переговорів із 12 компаніями, залученими до розробки, генеральний директор Української ради оборонної промисловості (UCDI) Ігор Федірко не надто оптимістично оцінює строки реалізації проєкту.
«Я думаю, що це займе не менше двох років», – сказав він.
UCDI об’єднує українських приватних виробників озброєнь та відповідні галузеві асоціації. За словами її генерального директора, затримка з розробкою Freya пов’язана не з проблемами фінансування. Натомість деякі учасники проєкту можуть неохоче ділитися технологіями, які вони ретельно охороняють.
Федірко зазначив, що європейські компанії не звикли до настільки тісної співпраці, тоді як уряди країн-учасниць на політичному рівні чітко усвідомлюють її необхідність.
На полях зустрічі «Коаліції охочих» у липні Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція, Україна та Велика Британія підписали спільну декларацію про розробку системи протибалістичної оборони.
За оцінками, вартість одного перехоплювача становитиме 700 тис. доларів (близько 600 тисяч євро), тоді як виробництво американської ракети для системи Patriot коштує близько 4 млн доларів (приблизно 3,4 млн євро).
Нещодавно український чиновник заявив, що очікує запуск першого прототипу вже до середини 2027 року.
Ракета-перехоплювач Freya розробляється під керівництвом українського виробника ракет і безпілотників Fire Point, який створює перехоплювач і пускову установку на основі російської системи С-400.
Європейські партнери, зокрема Leonardo, Kongsberg, Hensoldt та інші компанії, мають надати такі технологічні можливості, як радари та системи управління і контролю, щоб сформувати повноцінну структуру протиракетної оборони.
Оцінка української оборонної промисловості викликає побоювання, що Freya може повторити долю проєкту FCAS. Франція, Німеччина та Іспанія планували спільно розробити винищувач нового покоління та пов’язану з ним повітряну бойову систему. Зрештою, проєкт вартістю 100 млрд євро фактично припинили у червні, коли стало очевидно, що подолати відмінності в національних вимогах та між оборонними промисловостями країн не вдалося.
Водночас один із керівників компаній, залучених до проєкту, заявив, що партнери з приватного сектору добре співпрацюють.
«Наш досвід показує, що діалог і прогрес між промисловими партнерами є позитивними, а основна увага зосереджена на тому, щоб якомога швидше успішно реалізувати проєкт», – сказав представник компанії.
Як повідомляв UAprom, Fire Point розпочала інтеграцію європейських компонентів у систему ПРО Freyja.