В умовах зупинки морського коридору та блокування роботи чорноморських портів звична модель роботи українського агросектору, що базується на експорті великих обсягів непереробленого зерна, більше не працює. Тож перед бізнесом постає питання побудови нової бізнес-моделі, яка дозволить зберігати ефективність в умовах обмежених логістичних спроможностей, вважає CEO Кернел Євген Осипов.
Під час виступу на Форумі економічної стійкості від Форбс Україна він зауважив, що у нових обставинах Кернел сконцентрується на розвитку переробки та експорті продукції з більшою доданою вартістю.
“На жаль, морські порти майже заблоковані. З нашого власного досвіду ефективність роботи останніх (зернових – ред.) коридорів була десь на рівні 50%, тому треба шукати нові шляхи (для вивезення продукції – ред.). Я думаю, що зараз для бізнесу це питання побудови нової бізнес-моделі. Стара вже не працює, тому ми зі свого боку робимо акцент на переробці”, – сказав Осипов.
“Ми фокусуємося на тому, щоб експортувати менший обсяг, але більш капіталомісткий, більшу додану вартість, і завжди мати можливість купити в українського фермера олійні, заплатити йому гроші і вивезти ці об’єми”, – наголосив він.
На думку Осипова зараз ситуація для сільгоспвиробників є більш складною, ніж у 2022 році, оскільки цьогоріч зупинка роботи портів збіглася у часі із початком жнив. В Україні накопичилось усе зерно нового врожаю, при цьому наявні логістичні спроможності, за його оцінкою, дозволяють вивезти лише близько 40% від загального обсягу.
CEO Кернел також попередив про погіршення ситуації із перевезеннями на Дунаї: “Треба розуміти, що Дунай, на жаль, не зможе повторити ті об’єми, які були в 2022-2023 роках через низьку воду та безпекову ситуацію. Доїхати до Дунаю і забрати товар тепер набагато більш небезпечно. Тому тих об’ємів, яких ми бачили на Дунаї раніше, ми вже не побачимо”.
Він також допустив скорочення виробництва зернових в Україні наступного року на 12 млн тонн через зменшення посівних площ, якщо у найближчі півроку не буде знайдене рішення для розблокування морського експорту.
При цьому Осипов позитивно оцінив ініціативу Міністерства економіки і довкілля щодо створення спеціального фонду для компенсації воєнних збитків, що має наповнюватись за рахунок податкових внесків, страхових платежів компаній та внесків міжнародних партнерів. Фонд, на його думку, надасть інструменти для страхування актиіів бізнесу та дасть можливість заводити в Україну флот, який без інструментів страхування не готовий працювати із українськими вантажами.
“Я розумію, що в держави ресурсів небагато для цього (покриття збитків – ред). Тому нам важлива підтримка саме з точки зору безпеки роботи морських і річкових шляхів і пріоритизації критичного експорту”, – резюмував він.