Станом на 31 грудня 2023 року державний та гарантований державою борг досяг 5,519 трлн грн, або 145,32 млрд доларів.
Про це свідчать дані Мінфіну.
Зокрема, державний та гарантований державою зовнішній борг становив 3862,99 млрд грн (69,99% загальної суми держборгу), або 101,70 млрд дол., а внутрішній борг склав – 1656,50 млрд грн (30,01%) або 43,61 млрд дол.
Зазначено, що протягом грудня 2023 року сума держборгу збільшилась у гривневому еквіваленті на 396,81 млрд грн та у доларовому – на 4,49 млрд дол.
Як зауважив голова парламентського комітету з фінансів та податків Данило Гетманцев, за підсумками 2023 року співвідношення державного боргу до ВВП склало близько 85% ВВП (проти 78,4% у 2022 і 48,9% у 2021 році). Водночас попередні прогнози на цей рік були набагато гіршими (зокрема МВФ давав 98% ВВП).
За 2023 рік державний борг збільшився: у гривні на 35,4% (+1,4 трлн грн), у валютному еквіваленті на 30,4% (+$33,9 млрд).
“Найбільший вплив на зростання заборгованості у 2023 році мало отримання макрофінансової допомоги (пільгових кредитів) від ЄС на суму 18 млрд євро, що обумовило 55% всього зростання держборгу у гривневому еквіваленті й 61% – у валютному. На приріст держборгу також вплинуло отримання кредитів за програмами МВФ, Світового банку, ЄБРР, а також від уряду Канади”, – пояснив Гетманцев.
Як і 2022 року, левова частка (близько 6/7) зростання всього державного боргу у 2023 році обумовлювалась збільшенням зовнішньої заборгованості. Решта (1/7) – за рахунок ОВДП.
Витрати на обслуговування державного боргу у 2023 році склали 8,2% видатків загального фонду державного бюджету (проти 6,5% у 2022 році та 12,4% у 2021 році).
“Отже, боргове навантаження на економіку залишається високим, боргові ризики зросли, але ситуація на сьогодні є контрольованою. Про це свідчить успішний перезапуск внутрішнього боргового ринку, продовження реструктуризації перед офіційними кредиторами, а також озвучені плани Мінфіну повернутись на ринки зовнішніх комерційних запозичень вже у 2025-2026 роках”, – підкреслив Гетманцев.