Зелена трансформація українських активів Метінвесту оцінюється у $9 млрд

Share

Вартість модернізації українських активів Групи Метінвест відповідно до сучасних стандартів виробництва, що передбачають скорочення викидів вуглецю, оцінюється у $9 млрд, зазначив генеральний директор компанії Юрій Риженков в інтерв’ю українському Форбс.

«Модернізацію "Запоріжсталі" ми оцінювали близько $2 млрд. Проте зелена металургія потребує багато металобрухту, або високоякісних DR-окатків. В Україні немає стільки металобрухту, скільки потребуватимуть модернізована "Запоріжсталь", "Каметсталь", АМКР. Тому одночасно нам потрібно буде модернізувати наші ГЗК під виробництво високоякісних окатків. Якщо сумувати інвестиції в зелену трансформацію наших українських активів – ГЗК, "Каметсталі" та "Запоріжсталі", то загальна сума приблизно $9 млрд», – пояснив він.

Риженков назвав це завдання реалістичним, зазначивши, що для його виконання знадобиться інвестиційна програма на 5-10 років. Метінвест планує розпочати процес зеленої трансформації після закінчення війни.

Разим з тим компанія планує найближчим часом розпочати будівництво прокатного заводу в Італії потужністю 3 млн т/рік, який називають «пілотним проєктом з реконструкції "Запоріжсталі"». Кошти на проект планують залучити переважно за рахунок грантів та боргового капіталу за підтримки уряду Італії.

«Цей завод зможе підвищити завантаженість наших ГЗК в Україні і стимулюватиме їх модернізацію під виробництво високоякісних окатків. В ЄС теж недостатньо металобрухту, щоб забезпечити всі металургійні заводи, які зараз модернізуються», – зазначив керівник компанії.

Водночас Риженков вважає, що запровадження СВАМ буде викликом для українських заводів групи. Зокрема, з 2023 року в ЄС у тестовому режимі запрацював вуглецевий податок (СВАМ). Повноцінно норми щодо стягнення виплат із виробників, які не відповідають встановленим рівням викидів, запрацюють у 2026 році.

«До 2026-го перебудувати наші заводи ми не встигнемо через війну. Тому є два варіанти – прискорений вступ України в ЄС та приєднання до європейської системи торгівлі викидів (EU ETS), або відтермінування для України вимог СВАМ. Якби не війна, ми б встигли підготуватись», – сказав Риженков.

До широкомасштабного вторгнення Метінвест планував перебудувати меткомбінати під виробництво низьковуглецевої сталі, розглядаючи можливість побудови електроплавильних печей на «Запоріжсталі» замість мартену та модернізації Каметсталі, «ММК ім. Ілліча».

«Всі металурги в ЄС почали зелену трансформацію одночасно, але ми втратили мінімум два роки. Зараз ми не можемо інвестувати у масштабні проєкти в Україні, оскільки інвестори не можуть надати фінансування під нормальні відсотки», – сказав гендиректор Метінвесту, додавши, що у 2021 році компанія мала змогу залучати фінансування під 7%. Зараз пропозиції починаються з 20%.

В інтерв'ю Риженков також зазначив, що Метінвест розраховує на швидше зростання ВПК в Україні та залучення до виробництва приватних компаній. 

Читайте новини бізнесу та промисловості у Telegram-каналі UAprom