Україна має можливості додатково виводити 1,5 млн тонн чавуну та залізної руди на європейський ринок замість російських постачань.
Про це йдеться в дослідженні «Огляд санкційних обмежень щодо російського чавуну та руд чорних металів», підготовленому командою підтримки реформ Мінекономіки (Reform Support Team Mineconomy, RST ME) за участі Департаменту санкційної політики міністерства, Київської школи економіки та GMK Center у рамках проєкту Export Booster.
Як зазначається, РФ посідає друге місце у світі за експортом чавуну та дев’яте – за обсягом експорту залізних руд.
Попри це, ЄС утримався від запровадження санкцій щодо імпорту цих категорій продукції. Однак накладання санкцій на ввіз чавуну та залізної руди в ЄС може як стати додатковими можливостями для українських виробників, так і додати більшої нестабільності російській економіці.
"Україна є потенційним постачальником залізної руди та чавуну для європейського ринку. Станом на вересень 2023 року в Україні простоюють п'ять доменних печей загальною потужністю близько 6-7 млн тонн. Зараз вони працюють на знижених потужностях, приблизно на 50%”, – зазначив заступник міністра економіки Олексій Соболев.
Він додав, що згідно з даними за січень-липень 2023 року, у поточному році Україна може збільшити експорт чавуну приблизно до 1,5 млн тонн. Однак активація потужностей залежить від подолання матеріально-технічних обмежень і забезпечення стабільного постачання електроенергії та води.
У США та Великій Британії вже запроваджено митні тарифи на залізну руду та чавун. Сполучене Королівство встановило митний збір у 35%, що призвело до скорочення імпорту російського чавуну та залізної руди на 51,8 млн дол. у 2022 році у порівнянні з 2021-м. Сполучені Штати також запровадили ряд додаткових мит, а у 2023 році взагалі припинили імпорт чавуну з РФ.
«Україна постає як найбільш життєздатна альтернатива російському чавуну та залізній руді на світовому ринку. Запровадження санкцій на цю категорію в ЄС дозволить позбавити РФ додаткового доходу від експорту в розмірі 1 млрд дол., ще більше послаблюючи курс рубля та позбавляючи її додаткових податкових ресурсів для підтримки війни. Це може мати важливі наслідки для російської економіки та геополітичної ситуації», – підкреслює директор команди підтримки реформ Мінекономіки Денис Шемякін.