КНР бере активну участь у розробці потужного родовища залізної руди Сіманду у Західній Австралії для диверсифікації постачань до країни цієї сировини, повідомляє SilkBridge.
Гірський масив Сіманду у внутрішніх лісах Гвінеї є місцем знаходження найбільшого у світі відомого нерозробленого запасу високоякісної руди з прогнозованою річною виробничою потужністю 120 млн т.
Потужне родовище руди в Західній Африці піднялося в списку пріоритетів китайської стратегії "Пояс та шлях", оскільки Китай прагне зменшити залежність від Австралії та Бразилії у постачанні мінералів, необхідних для виробництва сталі. Воно привернуло увагу китайських транснаціональних корпорацій, в тому числі найбільшого у світі виробника сталі Baowu Steel, який нещодавно підписав угоду про розробку блоків 1 і 2 у північній частині Сіманду з Winning Consortium Simandou (WCS), який підтримується КНР.
На нещодавньому третьому форумі ініціативи "Пояс і шлях", який відбувся в Пекіні, родовище Сіманду було серед найбільших інвестицій у гірничодобувну промисловість у списку китайських проєктів співпраці. До списку також увійшли мідно-кобальтовий рудник Камоа в Демократичній Республіці Конго, звідки КНР отримує більшу частину кобальту для виробництва акумуляторів для електромобілів, а також проєкт калійного рудника Курурі в Еритреї.
Розробка проєкту Сіманду затримувалася протягом багатьох років через суперечки про права власності та відсутність допоміжної інфраструктури. На прогрес проєкту також впливала політична нестабільність у Гвінеї. У вересні 2021 року внаслідок перевороту у країні було повалено колишнього президента Альфа Конде, а правляча хунта зупинила видобуток корисних копалин у Сіманду. Але зростальний інтерес Пекіна до мегапроєкту призвів до того, що китайські компанії зробили на нього велику ставку, погодившись профінансувати розробку як родовищ, так і інфраструктури, включно із залізничною лінією і портом.
З липня цього року перехідний уряд Гвінеї підписав низку угод з китайськими компаніями та Rio Tinto про розробку рудника, а також про будівництво 650-кілометрової трансгвінейської залізничної лінії та порту в столиці Конакрі, щоб наблизити видобуток руди до реальності.
Ліз Гао, старший аналітик із залізної руди в консалтинговій компанії CRU Group, зауважує, що капітальні витрати на залізорудний проєкт Сіманду оцінюються у понад 20 млрд доларів, а ціна беззбитковості копальні становитиме 70 доларів за тонну під час введення в експлуатацію і 60 доларів за тонну під час виробництва на повну потужність.
Аналітики вважають, що залізна руда із Гвінеї допоможе Китаю диверсифікувати постачання, аби уникнути надмірної залежності від Австралії на тлі напружених зв'язків останніми роками. Окрім того, йдеться про прагнення Пекіну досягти ресурсної безпеки та декарбонізувати ланцюжок створення вартості сталі, оскільки Сіманду пропонує якіснішу руду.