Французька інформаційна агенція AFP побувала на «Запоріжсталі» Групи Метінвест та «АрселорМіттал» у Кривому Розі. У своєму репортажі іноземні журналісти детально розповіли, які труднощі постають перед металургійною галуззю України під час війни, та як вона їх долає.
Від початку війни, пише AFP, металургійна промисловість України, що розташована переважно в прифронтових регіонах, втрачала заводи, персонал, постачальників та доступ до надважливих експортних хабів.
Однак такі важливі для української економіки підприємства як «Запоріжсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжують працювати навіть на знижених потужностях і це свідчить про стійкість галузі.
«Наше основне завдання — зберегти компанію, наші активи, людей та вижити», — сказав AFP Олександр Мироненко, операційний директор Метінвесту, до якого в якості спільного підприємства входить «Запоріжсталь».
Доменні печі комбінату зупиняли роботу лише двічі за всю його історію — під час Другої світової війни та під час російського вторгнення. Наразі попри бойові дії поблизу «Запоріжсталі», підприємство завантажене приблизно на 70% від довоєнних обсягів. Більшу частину продукції спрямовують до США або Європи.
«Я сподіваюся, що ми виготовимо більше сталі, ніж у 2022 році. Це можна буде вважати гарним результатом», — додав Мироненко.
Про схожу картину на криворізькому підприємстві у розмові з журналістами розказав Владислав Тюрін, старший майстер «АрселорМіттал Кривий Ріг». За його словами, зараз обсяги виробництва на АМКР «незначні» проти довоєнного часу.
До того ж раніше криворізький комбінат експортував 85% готової продукції переважно на Близький Схід і до Африки, проте зараз більша частина йде до Європи. Як зазначив у заяві «АрселорМіттал», «альтернативні логістичні схеми» для заводу було створено в «надзвичайно складних умовах».
Експорт ускладнений, за словами Мироненка, через блокаду чорноморських портів Росією та обстріли дунайського порту Ізмаїл, де працівники бояться працювати під прицілом Москви.
Минулого місяця Метінвесту вдалося відправити вантаж на трьох суднах, які застрягли в чорноморських портах ще з початку війни, але, за словами Мироненка, судновласники бояться відправляти більше суден. Він сказав журналістам, що покладає надії на альтернативний чорноморський маршрут, який тестує Україна.
Під загрозою російських обстрілів постійно перебувають не тільки порти, а й самі комбінати. Там є бомбосховища, але деякі працівники не можуть зупиняти роботу під час сигналів повітряної тривоги, пише AFP. «Можливості зупинити робочий процес немає. Страх є, але що робити? Треба годувати сім’ю», — говорить 30-річний Сергій, працівник «Запоріжсталі».
Комбінати також втратили частину свого персоналу. Близько третини зі 10 500 працівників «Запоріжсталі» після вторгнення пішли у вимушений простій на 2/3 заробітної плати, поповнили лави ЗСУ, або виїхали із Запоріжжя. На «АрселорМіттал Кривий Ріг» 2 600 працівників пішли на фронт, а понад сотня з них загинула. До війни на підприємстві працювало 26 000 людей, але зараз там залишилося близько 12 000 штатних співробітників.