Для розвитку зеленої металургії в Україні потрібна доступна зелена е/енергія та наявність в країні металобрухту, – експерти

Наразі доля зеленої сталі в загальному виробництві українських металургів збільшується. Більш того, післявоєнна відбудова галузі буде реалізовуватись на базі зелених технологій. Проте для розвитку зеленої металургії в Україні потрібна доступна зелена електроенергія та фізична наявність в країні металобрухту.

Про це пише видання New Voice у статті «Екологічна трансформація: як розвивається зелена металургія в Україні».

Металургійна галузь, мабуть, виявилася однією з найбільш постраждалих сфер економіки України від широкомасштабного вторгнення росії. «Логічно відбудовуватись зеленими методами відповідно до нових технологій. Наше бачення — побудувати в Україні зелену металургію з потужностями 50 млн т сталі», — каже Ростислав Шурма, заступник голови Офісу президента.

Концептуально зафіксовано, що Україна рухатиметься в напрямку реалізації європейського Green Deal, кінцева мета якого є кліматично-нейтральний регіон до 2050 року. «Неймовірно, але факт: за даними світової сталеливарної асоціації Worldsteel, кожна десята вироблена в Україні у 2022 році тонна сталі вже є зеленою. Якщо у 2020-му доля зеленої сталі в загальному виробництві українських металургів становила 5,5%, у 2021-му — 5,8%, то торік цей показник зріс до 10,6%», — каже голова аналітичного центру CMD-Ukraine, доктор економічних наук Ігор Гужва.

Найбільш зеленим способом виплавки сталі на сьогодні є електрометалургія, флагманом якої зараз є Інтерпайп Сталь. «Цей завод збудували ще у 2012 році, коли про зелену трансформацію ще ніхто серйозно не говорив ані в нашій країні, ані у світі. Його будівництво дозволило остаточно відмовитися від екологічно брудного мартенівського способу виробництва сталі, а також знизити викиди СО2 у 10 разів, споживання природного газу — у вісім разів», — каже Владислав Варнавський, директор з екології та промислової безпеки компанії Інтерпайп.

На жаль, у масштабах металургії країни Інтерпайп Сталь — це скоріше приємне виключення, адже майже 90% усієї української сталі все ще виробляється в мартенах чи конверторах, які генерують в атмосферу величезну кількість забруднювачів. І це критично для галузі, оскільки вже з 1 жовтня 2023-го Єврокомісія в рамах механізму транскордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Мechanism, CBAM) фактично запровадить так званий екологічний податок на імпорт продукції, яка вироблена без урахування сучасних екологічних норм.

Тобто якби «вуглецевий» податок ЄС стягував уже сьогодні, 90% української сталі не потрапили б на європейський ринок, як невідповідні екологічним вимогам за прямими парниковими викидами (т. з. Scope 1). Однак після цього неприємності для української, вже зеленої сталі не закінчуються, адже продукція перевіряється за вуглецевим слідом тих енергоресурсів, які було спожито під час виробництва сталі (т. з. Scope 2).

З електрикою в Україні, на перший погляд, не має бути проблем. Наша країна має велику кількість відновлюваних джерел електроенергії та кілька потужних атомних електростанцій. «На початку 2022 року Єврокомісія прирівняла АЕС та електростанції, що працюють на природному газі, до „зелених“ енергетичних потужностей. Питання в тому, наскільки ці обсяги будуть доступні для промисловості», — нагадує Владислав Варнавський.

Найбільш проблемним моментом залишається наявність металобрухту. За даними асоціації УАВтормет, у 2022 році заготівля брухту впала в 4 рази — із 4,1 млн т до майже 900 тис. т. «Така тенденція триває і цього року при збільшенні експорту брухту в рази. Вочевидь, аби металургійна галузь мала можливість переходити на зелені рейки, необхідно залишати сировину в країні та перезапускати оброблюючі виробництва, які збільшать обсяги заготівлі брухту як бази для зеленої сталі», — констатує Ігор Гужва.

Можливо, найголовнішим питанням стане верифікація того, що готова продукція, сировина та енергоресурси є зеленими не лише на словах. Потрібні зміни вже зафіксовані в законі щодо відновлення та зеленої трансформації енергетичної системи України, який цього літа підписав президент України Володимир Зеленський. Зокрема, запроваджені гарантії походження — електронні сертифікати, які підтверджують, що використана українським виробником електроенергія є екологічно чистою.