Кабінет Міністрів розширив перелік сфер, працівники яких можуть бути заброньовані від мобілізації у військо. Таке рішення ухвалене на засіданні 11 липня.
«Кабінет Міністрів України вніс зміни до Постанови № 76 від 27 січня 2023 року, якою регулюються питання бронювання військовозобов?язаних на період мобілізації та на воєнний час. Зокрема, розширено перелік сфер, працівники яких можуть бути заброньовані та встановлено чіткі терміни розгляду держорганами звернень підприємств, установ і організацій щодо визначення їх критично важливими», – йдеться в повідомленні.
Зміни внесено до Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану та до Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
«Під час зустрічей з бізнесом ми отримували неодноразові скарги на зволікання державних органів з розглядом звернень щодо визначення підприємств критично важливими. Це впливало на діяльність суб’єктів господарювання, заважало бізнесу планувати свою роботу. Бюрократичній тяганині в питаннях бронювання буде покладено край», – сказала перший віцепрем'єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
Зокрема, відтепер звернення підприємств, установ та організацій має бути розглянуте в строк до 10 робочих днів з моменту отримання. Окрім того, відтепер суми ЄСВ будуть враховуватися у одному з критеріїв для визначення підприємства критично важливим. Підприємства ветеринарної медицини, казенних підприємств пробірного контролю тощо також можуть бути визнані критично важливими у разі відповідності двом або більше критеріям. Також передбачається застосування єдиного підходу до визначення кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню і працюють в органах місцевого самоврядування та в державних органах.
Як повідомлялось, для визнання критично важливими підприємства мають відповідати трьом або більше критеріям із семи. Серед них – розмір сплачених податків та зборів, відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ, важливість значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади і т.д. При цьому підприємства, установи та організації окремих галузей та сфер (наприклад, підприємства паливно-енергетичного комплексу) мають відповідати двом та більше критеріям.