Асоціація «Руська сталь», до якої входять найбільші компанії чорної металургії РФ, оцінила обсяг експорту сталевої продукції, яку російським компаніям після втрати європейського ринку доведеться перенаправити на азіатський напрямок, в 4 млн тон на рік. Такі дані містяться в листі президента асоціації та власника «Сєвєрсталі» Олексія Мордашова на адресу першого віце-прем'єра РФ Андрія Білоусова, повідомляє Silk Bridge із посиланням на російські ЗМІ.
Після вторгнення Росії в Україну Євросоюз схвалив цілу низку санкцій, серед яких і часткова заборона на імпорт металопродукції з РФ. Під неї підпадає більшість готової продукції на суму близько 3 млрд євро на рік, окрім сталевих слябів та залізної руди. За даними європейської металургійної асоціації Eurofer, ЄС у 2021 році імпортував із Росії 3,74 млн т готової сталевої продукції. З них 2,86 млн. т припало на плоский прокат, переважно виробництва «Сєвєрсталі».
Наразі російські компанії шукають нові ринки збуту своєї продукції в Азії, в тому числі у Китаї. І просять сприяння російського уряду, в основному із організацією логістики та її здешевленням.
За розрахунками «Російської сталі», при переорієнтації на Схід відстань доставки вантажів збільшиться більш ніж утричі – з 2300 до 7900 км. Це призведе до додаткових витрат компаній у 17 млрд рублів на рік, зазначається у листі Мордашова Білоусову. Зміни в логістиці вимагатимуть додаткових витрат на фрахт: його вартість у морські порти Туреччини вже зросла більш ніж у 2,5 рази, у морські порти Китаю – у чотири рази.
За словами представника «Сєвєрсталі», компанія вирішує технічні питання із перенаправлення обсягів, що раніше постачалися в ЕС, на альтернативні ринки, в тому числі Азію. Частка продажів до Європи у виручці «Сєвєрсталі» у 2021 році склала 31%. Якихось істотних обсягів в Азію не продавалося.
У виручці ММК Європа становила 7%, Азія – 4%, у виручці "Металоінвесту" – 29,3% і 8,5% відповідно. Дочірня компанія Evraz «Распадська» отримувала від продажів до Європи 11%, в Азіатсько-Тихоокеанський регіон – 32%. У «Мечела» Європа давала 13% виручки видобувного сегменту, Китай – 38%, інші азіатські країни – 18%. У виручці металургійного сегмента компанії частка Європи була 18%, Азії – 2%.
За оцінкою керівника управління аналітики з ринків цінних паперів Альфа-банку Бориса Красноженова, перенаправлення плоского прокату не стане проблемою для російських виробників. Він вважає, що азіатський ринок «переварить» такий обсяг, а компанії мають можливість постачати частину продукції до Північної Африки та на Близький Схід, але вони мають змінювати логістику та надавати знижки новим покупцям.
В той же час, за оцінкою аналітиків інвесткомпанії «Атон», китайський напрямок постачання не дасть російським виробникам істотних економічних вигод – на імпорт в Китаї припадає лише 25% споживання. Та все ж перспективи збільшення постачання російської залізної руди в Азію краще, ніж сталевої продукції, додають в «Атоні».
Китай ввозить понад 1,1 млрд. т руди на рік і легко може прийняти нові поставки з Росії. Вугілля, яке йшло на Європу, також буде легко перекинути в Азію, оскільки російські «Мечел» та «Распадська» вже є там постачальниками, доповнив аналітиків «Атона» Красноженов.
Основні складнощі пов'язані з експортною логістикою: дефіцитом порожнього залізничного парку та великотоннажного флоту, зростанням ставок фрахту морських суден, зазначив представник «Металоінвесту» в коментарі росЗМІ.
Частина російських компаній прагне змінити вектор і активно розвиває співпрацю з китайськими партнерами – у зв'язку з цим на експортно-імпортні перевезення за маршрутом Росія – Китай кількість заявок зросла і зараз практично вдвічі перевищує можливості інфраструктури, повідомила 30 березня «дочка» РЖД – «РЖД Логістика».
Компанія «зробить все можливе, щоб забезпечити перевезення максимального обсягу вантажу вітчизняних виробників», сказав представник РЖД. У 2021 році у східному напрямку по мережі РЖД на експорт було відправлено 5,5 млн т чорних металів (на 16% менше, ніж у 2020 році) та 4,5 млн т залізної руди (мінус 2%). БАМ та Транссиб працюють на межі своїх можливостей, зазначив він. Для розширення експортних можливостей РЖД ведуть переговори з «Китайськими залізницями» щодо додаткової передачі вантажних поїздів, додав співрозмовник.