Навесні ви презентували проект готових рішень для відбудови «Сталева мрія»? Як він розвивається, чи перейшли ви до реалізації конкретних рішень у громадах?
Після того, як ми розповіли про свій проект ринку, до нас звернулось багато громад та нових представників бізнесу, готових працювати над його втіленням. Весною ми також розпочали перемовини із низкою громад стосовно відновлення дитячих садочків та амбулаторій. Разом з ними ми працювали над адаптацією будівель під вимоги громад. Наразі маємо більше 15 таких проектів, які знаходяться на етапі проектування, а власне будівельні роботи мають стартувати вже наступної весни.
Ми спостерігаємо великий інтерес до концепції «Сталевої мрії», особливо від іноземних партнерів, оскільки ми забезпечуємо відкриті кошториси, графіки будівництва, команди. Зараз наша команда проходить акредитацію в деяких міжнародних фондах для затвердження представлених проектів. Це довгий процес, але тільки на початку. Коли ми пройдемо цей шлях, наші проекти будуть затверджуватись швидко.
Як побудована ваша робота з міжнародними фондами та громадами?
В основі лежить співпраця фондів з громадами. Донори знаходять постраждалі громади, яким потрібна допомога з відновленням шкіл, амбулаторій, дитсадків, тощо. Зазвичай такі організації проводять тендери на розробку проектів, виходячи з певного переліку вимог. Надалі затверджені проекти передають громадам і фінансують їх реалізацію.
Ми співпрацюємо з деякими фондами, щоб бути постачальниками готових рішень. Вимоги, які вони висувають до проектів, забезпечують прозорість використання коштів. Тож зараз ми працюємо над тим, щоб наші пропозиції відповідали всім можливим критеріям. Їх виконання також відстежується у часі, тому періодично потрібно надавати донорам фідбек.
Так само ініціативу можуть виявляти зацікавлені громади. Наприклад, ми надали комплексну концепцію відбудови міській владі Маріуполя. Керівництво міста планує розглянути та затвердити її і надалі шукати донорські кошти для реалізації запланованого.
Оскільки це новий шлях для України, всі залучені сторони намагаються знайти оптимальні рішення, щоб вибудувати цей алгоритм дій. Наш досвід також дозволить на кожному проекті відпрацювати всі процеси і полегшити їх реалізацію у майбутньому.
Ви зазначили, що адаптуєте свої проекти під вимоги громад. Що зазвичай цікавить місцеву владу?
На адаптивність наших проектів часто впливають кількісні показники. Наприклад, базовий проект дитсадка розрахований на 250 дітей. Але цей критерій може бути переглянутий. Наприклад, у деяких громад був запит на 100 місць. Також є робота з просторовими рішеннями та фасадними системами. Всі будівлі мають бути вписані в архітектурний ансамбль. Це передбачає зміну кольорів, іноді фасадних рішень. Часом щось залежить від бюджету, тож знаходимо варіанти з використанням матеріалів економ та середнього сегменту. Таким чином ми адаптуємо кожну будівлю під місцеві потреби.
Ви згадували, що проекти «Сталевої мрії» відповідають принципу «built back better». Що ви вкладаєте в це поняття? Чи готові сприймати цей підхід громади, з якими ви співпрацюєте?
Для нас це про прозорість, використання prefab-рішень, екологічність, модульність, інклюзивність. Всі ці принципи імплементовані в наші проекти.
Звісно у деяких громад є стереотипна думка про необхідність відбудувати об’єкти такими, якими вини були до руйнування. Але частіше ми стикаємося із запитом «зробити краще, ніж було». Тому, наші пропозиції та візуальні рішення суттєво відрізняються від того, до чого звикли люди, особливо в регіонах чи віддалених громадах. Ми зустрічаємо переважно позитивні відгуки.
В оновленій презентації проекту є приклади не тільки планів будівель, а й інтер’єрів. Ви плануєте пропонувати громадам реалізацію інтер’єрних рішень?
Завдяки партнерству з компаніями з різних сфер ми можемо пропонувати весь спектр послуг. Зокрема, після першої презентації ми отримали відгук від багатьох українських дизайнерів та виробників про готовність працювати з нами та постачати матеріали в рамках наших проектів.
Наразі ми сформували базу партнерів, яким будемо пропонувати участь у відбудові тих чи інших об’єктів, до яких залучена наша компанія. Якщо громада захоче отримати не тільки стіни, а й дизайн, ми зможемо залучити дизайнерів, які з нами співпрацюють. До нас також долучилось багато виробників меблів. Така продукція для дитсадків та шкіл має відповідати особливим вимогам, тому вони розробляють окремі концепції конкретно під наші проекти. Також є домовленість із 15 заводами металоконструкцій, які будуть переробляти наш метал на prefab-рішення. Ми також маємо партнерів по будматеріалам, фарбам, по запірній арматурі, сантехніці тощо.
Глибина відбудови у кожному конкретному випадку також залежить від вимог, які висувають фонди до наповненості будівель. В одному випадку це можуть бути просто білі стіни, а в іншому – готовність такого рівня, щоб людина умовно кажучи зайшла і одразу могла користуватись приміщенням.
Доречі, чи є у вас розрахунки того, скільки знадобиться металу для відбудови зруйнованого житла та соціальної інфраструктури?
Зараз прогнозувати важко, оскільки початок масштабної відбудови залежить від перемоги. Однак ми робили певні розрахунки. Ми брали до уваги обсяги зруйнованих на сьогодні будівель – більше 65 тис. – і середню металоємність цих об’єктів. За нашими даними мова йде про 3,5 млн тонн сталі.
Однак ми вважаємо, що не варто очікувати 100%-го відновлення всього, що було зруйновано. Більш вірогідно, що відбуватиметься певна оптимізація, наприклад, об’єднання шкіл чи садочків, тощо. Орієнтиром для нас був показник у 80% відновлених будівель. Це 2,8 млн тонн сталі.
Також ми розуміємо, що відновлення потребуватиме часу – це динаміка мінімум 5 а то й 10 років. Тож ми також враховували середні річні показники споживання металу. Ми розуміємо, що під час активної відбудови вони будуть значно вищі, ніж ті цифри, які ми маємо зараз. Але виходячи з таких обрахунків наша компанія розуміє, що зможе забезпечити потреби країни у сталі.
