Відбудова зруйнованих міст є пріоритетом для України. Уряд вже розпочав реалізацію першочергових проектів так званої «швидкої відбудови». Мова про відновлення об’єктів, що є важливими для життя громад – дороги та мости, лікарні, школи та дитсадки, тощо. Наразі державне Агентство з відновлення та розвитку інфраструктури сформувало базу із більш як 8,6 тис подібних об’єктів у 11 найбільш постраждалих від війни областях України. Проте, як зазначив керівник групи впровадження проектів Агентства Вадим Ноздря, наразі лише 28 із них мають проектно-кошторисну документацію і готові до реалізації. Основною проблемою тут є додаткові витрати для громад, які неможливо було передбачити заздалегідь, а також певні регуляторні обмеження, які не дозволяють громадам фінансувати розробку проектів.
Рішенням може стати залучення міжнародних донорів або ж використання готових проектів, які пропонує український бізнес. Зокрема, днями «Метінвест СМЦ» презентував свій проект «Сталева мрія». Це набір готових рішень для будівництва житла, садків, амбулаторій та навіть укриттів, які можна адаптовувати та масштабувати в залежності від потреб конкретних громад. UAprom розпитав Тетяну Скрипку, яка очолює проектний офіс будівельного сектору «Метінвест-СМЦ», про концепцію «Сталевої Мрії» та сервіси, які громади можуть отримати від компанії.
Розкажіть, у чому полягає ідея проекту «Сталева мрія» та як вона виникла?
Ми часто кажемо, що наша мрія народжена у підвалах. Коли минулої весни ми ховалися від бомбардувань, виїздили з-під обстрілів, відвантажували метал для їжаків, ми зрозуміли, що маємо щось робити, бажано для майбутнього. Спочатку ми з командою вирішили працювати над проектом будинку для майбутньої відбудови, але швидко зрозуміли, що цього замало.
Опираючись на свій досвід, ми вирішили розробити концепцію кварталу або містечка, яке в подальшому можна буде адаптувати у відповідності до конкретних потреб та обставин. Так з кількох об’єктів почала розвиватися «Сталева мрія». Назву відібрали на конкурсі серед співробітників «Метінвест-СМЦ». Ми вважаємо, що мрії потрібні всім, особливо в складні та темні часи.
У підсумку вийшла різнорівнева концепція міста/кварталу, яка стане допомогою для громад, що постраждали від війни. Цей проект може стати для них точкою відліку. Наприклад, громада може обрати проект нашого дитячого садочка, адаптувати його під свої потреби, отримати під нього гроші Агентства з відновлення та розвитку інфраструктури чи грант від міжнародних організацій та одразу почати будівництво. Ми вважаємо, що це комплексні рішення, які можуть застосовувати усі. Ми, звісно, не плануємо будувати самі, однак як великий бізнес взяли на себе відповідальність розробити загальну концепцію та об’єднати різні компанії та бізнеси, яким, можливо, не вистачає цього поштовху.
Про які складові концепції можна говорити?
Наша концепція містить 13 типів будівель. Це житлова забудова, зокрема одно-, дво-, чотирьох-, шести- та восьмиповерхові будинки, гуртожиток, готель. Також є соціальна інфраструктура: школи, дитсадочки, амбулаторія. Крім того концепція містить інфраструктурні об’єкти: паркінг, спорткомплекс та підземне укриття.
Кожен тип будівлі має кілька різних проектів, адаптованих з урахуванням різних умов та обставин. Наприклад, паркінг має 40 варіантів, амбулаторія – більше 16 варіантів. І так по кожному типу. Якщо скласти все разом, то вийде більше 200 проектів.
Як відбувалася робота над концепцією, як вирішували, які саме проекти мають увійти до неї?
Ми консультувались із людьми, які у кінцевому підсумку будуть замовниками будівництва. У нашій команді 80 % це переселенці, тож ми теж маємо певні уявлення. До роботи були залучені фахові архітектори, проектувальники, дизайнери. Нам вдалося об’єднати в цьому проекті більше 15 заводів металевих конструкцій, які підтвердили готовність співпрацювати в рамках «Сталевої мрії». Є також виробники будівельних матеріалів, які мають намір долучитися до нашої ініціативи. Загалом, ми просуваємо принцип «будуй українське», тому намагаємось залучати українських виробників. Вони стануть частиною концепції і в майбутньому зможуть запропонувати свої рішення ринку, громадам чи державі.
Ми також запросили до діалогу представників місцевої влади та інших людей, які мають бачення майбутньої відбудови. Наступним кроком буде передача проектів громадам. Маючи запропоновані рішення, вони зможуть вести дискусії навколо конкретних об’єктів та конкретного концепту.
Як ви плануєте залучати громади до вашого проекту?
Ми почали діалоги з місцевими громадами різних міст, проводили для них презентації. Наші ідеї знаходять позитивний відгук. Людям подобається, що, до прикладу, садочок можна побудувати у 2 рази швидше, ніж зазвичай. Ми також співпрацюємо з проектом Mariupol Reborn, очікуємо на фідбек від них.
Наразі громади йдуть нам назустріч. На літо у нас заплановані кілька великих презентацій. Тож у найближчі місяці у нас буде інтенсивний діалог із представниками місцевої влади. Далі ми будемо вести комунікацію, враховуючи конкретні потреби громад, адже комусь потрібні одноповерхові будівлі, комусь – кілька садочків, тощо.
Ми також відкриті до співпраці з владою та готові надавати свої рішення для подальшого використання.
Що в рамках проекту отримують громади, зацікавлені у співпраці?
Все залежить від того, що їх цікавить. Візьмемо до прикладу запит на проект дитячого садочка. Ми долучаємось до робочої групи, перевіряємо, чи дійсно планується його будівництво, і після цього передаємо всю документацію, кошторисні розрахунки, яких найбільше не вистачає громадам на поточному етапі, графіки, планування, технічні рішення. Тобто це пакет документів, з яким можна переходити на наступний етап – звертатись до фондів та отримувати фінансування. Ми передбачаємо різні рівні взаємодії – є концептуальні, є повністю готові проектні рішення. Наприклад, той самий паркінг, ви можете отримати проектну документацію, адаптувати її і почати за декілька місяців будівництво.
Що відбуватиметься після передачі проектів громадам? Ви як компанія будете залучені до процесу?
Ми будемо займатись супроводом та підтримкою. Громада вільна в тому, щоб найняти проектувальника, який адаптує наш проект під їх потреби. Якщо проектувальник буде працювати спільно з нами та командою, яка розробляла проект, це суттєво пришвидшить терміни реалізації. Вже після адаптації громади на відкритих тендерах будуть обирати підрядників для виконання проекту. Ми будемо тільки слідкувати за якістю робіт та за тим, щоб ці проекти відповідали нашим критеріям. Серед них прозорість, інклюзивність, prefab рішення, людиноцентризм.
Чи будете ви рекомендувати перелік виконавців та постачальників?
У нас є партнери та афілійовані компанії, з якими ми працюємо, але це не є обов’язковою вимогою для отримання проектної документації в межах проекту «Сталева мрія». Громади можуть звернутися до розробника проекту, який, на нашу думку, більш якісно та швидше її адаптує, але можна провести відкритий тендер та залучити з ринку достойних виконавців і працювати з ними.
Чи думали ви про можливість пошуку та залучення донорів для реалізації проектів в рамках «Сталевої мрії»?
Так, але для початку ми розуміємо, що нам потрібен офіс управління проектами. Його завдання значною мірою будуть сформовані після того, як ми зрозуміємо, наскільки наша ідея має відгук у суспільстві. Тому наразі ведемо активні переговори з фондами, громадами, адаптуємо проекти під певні ділянки з вірою в перемогу та початок великої відбудови.