Минулий тиждень для української економіки запам’ятається черговою, але наразі безрезультатною активізацією дискусій про перспективи отримання траншу кредиту Міжнародного валютного фонду, неочікуваним зміцненням гривні, ростом промислового виробництва, якого в Україні не спостерігали з 2012 року, та перемогами українських компаній у світовому рейтингу ІТ-аутсорсингу.
Якщо говорити про кредит МВФ, то «українське питання» минулого тижня було у порядку денному фонду, але … лише під час щотижневого четвергового брифінгу у Вашингтоні. Офіційний спікер фонду та директор департаменту його зовнішніх зв’язків Джеррі Райс вкотре повторив, що МВФ планує здійснити третій перегляд програми співробітництва з Україною на засіданні Ради директорів, яке відбудеться «у найближчі тижні». Він також додав, що переговори фонду з Україною відбуваються у звичному режимі: «Ми спостерігаємо добрий прогрес та очікуємо розгляд питання перегляду у найближчі тижні». За його словами, основними темами переговорів з Україною зараз є питання пенсійної реформи та боротьби з корупцією. Жвавість переговорів з МВФ підтвердив і український віце-прем’єр із соціальних питань Павло Розенко, який повідомив, що остаточного варіанту меморандуму між Україною і фондом не існує, але ситуація змінюється щодня – і настільки швидко, що «те, що друкується в медіа, дуже часто або не відповідає дійсності, або швидко застаріває». Хай там як, але незважаючи на те, що робота кипить, результату досі немає – хіба за винятком того, що українські можновладці перестали розповідати публіці про те, що транш з’явиться ось-ось або наприкінці лютого, або на початку березня.
Незважаючи на відсутність траншу МВФ та чітких перспектив його отримання, а також на велику кількість іншої негативної економічної інформації, яка тисне на курс національної валюти, гривня минулого тижня продемонструвала прямо протилежні результати – курс гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку до кінця тижня стабілізувався на рівні 26,9 гривні за долар, а курс продажу готівкового американського долара знизився в середньому до 27,1 гривні за долар. Цікавим є й те, що минулого тижня чи не вперше за останній період курс міжбанківського валютного ринку практично став дорівнювати реальному готівковому курсу. Серед причин зниження курсу на міжбанку – сприятлива кон’юнктура на сировинних ринках, яка забезпечила додаткові надходження валюти в країну та її вихід на ринок (нагадаємо, що 65% усієї валютної виручки українських компаній за вимогами Національного банку має бути продано протягом дня з дати надходження), зниження ліквідності банківського сектору та зменшення кредитних ставок. Пропозиція валюти на міжбанківському ринку могла навіть додатково укріпити гривню, але ситуацією скористався Нацбанк, який почав викуповувати валюту для поповнення резервів. Так, лише 23 лютого регулятор викупив 12,5 млн. доларів, чим пом’якшив тиск на долар. Якщо ж говорити про готівку, ситуацію «вирівняли» наслідки скасування 2% збору до Пенсійного фонду на купівлю валюти, які призвели до єдиного курсу пропозиції готівкової валюти у банківському секторі та на «чорному» ринку, а також відсутність великого попиту на валюту у населення через відсутність коштів – наприкінці минулого року українцям були видані великі соціальні виплати та компенсації за вклади у банках-банкрутах, які «пішли» у валюту. Натомість експерти з числа учасників валютного ринку вважають, що така ситуація триватиме недовго, оскільки вже навесні на надходженнях валютної виручки позначиться зупинка металургійних та коксохімічних заводів, спричинена нестачею палива та сировини через блокаду залізниці з непідконтрольних Україні районів Донеччини та Луганщини, а на готівковий ринок посилиться тиск гривні, яка буде виплачена вкладникам великих банків-банкрутів.
Ще однією позитивною новиною минулого тижня стала інформація про зростання промислового виробництва. За даними Державної служби статистики, у січні 2017 року промислове виробництво в Україні зросло на 5,6% з розрахунку рік до року. Востаннє в Україні така ситуація спостерігалася у 2012 році. За інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі, основними його чинниками стали розширення бази сільського господарства, висока інвестиційна активність, зростання цін на чорні метали на світовому ринку, а також ріст виробництва споживчих товарів. Вочевидь, саме ці дані дали привід для оптимістичних заяв прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, який 24 лютого припустив, що у нинішньому році зростання валового внутрішнього продукту в Україні буде більшим, ніж прогнозовані урядом 3%. «Ви, напевно, вже відчуваєте, що стабільність валюти з'явилася й зростання промислового виробництва спостерігається. Ми вже розуміємо сьогодні, де на ринках потрібно підвищувати наш експортний потенціал. Ми будемо відходити від сировинного типу економіки», – заявив він.
Водночас, крім сприятливої кон’юнктури ринків, для сталого розвитку економіки необхідно ще покращувати бізнес-клімат. А з роботою над цим в Україні наразі не все гаразд – 23 лютого парламент не ухвалив закон, який забороняє тимчасове вилучення серверів при обшуках та оглядах на підприємствах та зобов’язує слідчих копіювати інформацію замість вилучення. Цей ж відхилений законопроект мав встановити, що обшуки на підприємствах мають відбуватися виключно з санкції слідчого судді, а при їх проведенні забороняється використовувати маски-балаклави та демонструвати зброю (за винятком обшуків у кримінальному провадженні тяжких злочинів). Окрім того, адвокати отримали б право безперешкодного допуску до обшуку на будь-якій стадії його проведення. Щоправда, неприйняття цього закону було частково компенсовано відмовою парламенту відновити повноваження податкової міліції, яку ліквідували через технічну помилку у змінах до законодавства, і тепер вона залишатиметься поза законом до створення замість неї повноцінної Служби фінансових розслідувань.
Ще однією позитивною новиною стала лібералізація валютних інвестицій українців за кордон – Національний банк України минулого тижня дозволив українцям відкривати банківські рахунки за кордоном та розміщувати на них доходи та інші кошти, отримані за межами України, без оформлення індивідуальних ліцензій. Досі для таких операцій потрібно було виробити індивідуальну ліцензію НБУ, а за порушення цієї норми була передбачена колись кримінальна, а нині адміністративна відповідальність. Натомість залишено вимогу отримання ліцензії на переказ валюти за межі України для інвестування або ж розміщення на рахунках у закордонних банках. І хоча Нацбанк цим рішенням просто визнав неможливість проконтролювати наявність закордонних рахунків у громадян і нічого нового не зробив, але все ж приємно – яка не яка, а лібералізація. Є успіхи і у українських компаній – 7 українських ІТ-фірм (SoftServe, Ciklum, ELEKS, Miratech, N-ix, Softengi та Program-Ace) та ще 6 виробників програмного забезпечення з офісами в Україні увійшли до престижного рейтингу The 2017 Global Outsourcing 100, складеного міжнародною асоціацією IAOP.
А ось зі споживчими настроями в Україні не все добре: у січні індекс споживчих настроїв, що розраховується за опитуваннями GfK-Ukraine, знизився на 3,4 пункти порівняно з попереднім місяцем – до 53,7. Найбільших змін зазнали індекси поточного становища та доцільності великих покупок, які зменшились на 5,4 та 2,1 пункти відповідно – до 48 та 57,5. Погіршились і очікування щодо курсу гривні на найближчі три місяці – цей індекс збільшився на 5,2 пункти до 163,7. Можливо, віддзеркаленням споживчих настроїв стало падіння обсягів будівництва житла – за даними Держслужби статистики, обсяг введеного в експлуатацію в 2016 році житла в трохи більш як 9 мільйонів квадратних метрів є найнижчим показником за останні 6 років та зумовлений зниженням доходів населення та скороченням попиту на нерухомість.