Головне юридичне управління Верховної Ради проаналізувало законопроєкт №11416-д, яким підвищуються ставки військового збору та деяких інших податків, та дійшло висновку, що його окремі норми не відповідають Конституції України.
Про це йдеться у висновку управління щодо поданого до другого читання тексту законопроєкту №11416-д, передає ЕП.
Так, юристи у висновку наголошують зокрема, що, по-перше, запропоноване законопроєктом запровадження сплати авансових внесків з ПДФО, податку на прибуток підприємств та військового збору без врахування переплат з цих податків у попередні періоди та можливості повернути ці переплати як надміру сплачені, не відповідає принципу рівності та недискримінації платників податків.
По-друге, вказана у законопроєкті пропозиція щодо встановлення розмірів авансового внеску з податку на прибуток (для обмінних пунктів) у євро нівелює конституційне значення гривні як грошової одиниці України.
По-третє, низка положень законопроєкту не враховує вимог статті 8 Конституції України, адже порушує принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону.
“Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед – до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку”, – зазначає Головне юридичне управління Ради, посилаючись на висновки Конституційного суду.
Також юристи парламенту розкритикували ретроспективне запровадження деяких змін до податкового законодавства, зокрема підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, яке, у разі схвалення законопроєкту у чинній редакції, буде застосовуватися з 1 жовтня 2024 року. Така норма не відповідає статті 58 Конституції, яка стверджує, що закони не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім цього юристи вказують, що законопроєкт №11416-д запроваджує підвищену ставку військового збору для всіх фізичних осіб, хоча у Податковому кодексі передбачаються виключення щодо нарахування військового збору з доходів осіб, які беруть участь у бойових діях з агресором.
Ще одна норма, яку розкритикувало Головне юридичне управління – зміни до розрахунку мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) для власників сільськогосподарських земель. Законопроєкт пропонує встановити мінімальний розмір цього зобов’язання на рівні 700 грн з гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50% – 1400 грн з гектара. На думку юристів, такі зміни унеможливлюють належний розрахунок МПЗ.
Як повідомляв UAprom, 17 вересня Верховна Рада з другої спроби підтримала у першому читанні законопроєкт №11416д про підвищення податків.