Висока вартість імпортної е/е збільшує витрати промисловості та ставить виробництво на межу збитковості – нарада ФРУ 

Висока вартість імпортної електроенергії призводить до суттєвого зростання витрат української промисловості. А встановлена урядом  вимога імпортувати 80% від загального обсягу споживання е/е для уникнення планових відключень ставить виробництво на межу збитковості, зазначили учасники робочої наради щодо проблематики імпорту електроенергії промисловими підприємствами на базі Федерації роботодавців України, що відбулась 4 липня у Києві. 

За словами директорки з маркетингу Ferrexpo Ярославни Блонської, група, що спеціалізується на виробництві залізорудних котунів і експортує 100% своєї продукції на світові ринки, одразу відчула негативний вплив від рішення уряду збільшити вимогу щодо обов’язкового імпорту електроенергії з 50% до 80% від загального обсягу споживання. Уряд вніс зміни до відповідної постанови наприкінці травня поточного року.

“Це рішення співпало з найслабкішим періодом у добувній галузі. Третій квартал, зазвичай, найбільш негативний для нас з точки зору цін, собівартості та інших факторів. На сьогодні при падінні цін на нашу продукцію у світі та збільшенні вартості електроенергії та як наслідок собівартості нашої продукції ми потрапляємо в таку ситуацію, коли ми (підприємства ГМК України. – Ред.) змушені задуматися про зупинку виробництва. Я думаю, що всі компанії галузі аналізують це питання”, – зазначила вона.

Блонська зауважила, що попередніх консультацій із бізнесом щодо зміни умов імпорту е/е не проводилося та звернула увагу на необхідність оцінки впливу таких рішень на економіку країни. 

“Ефект від зниження сплати податків, відрахувань на адресу Укрзалізниці, портових зборів та інших платежів варто проаналізувати та вивести співвідношення ефекту, який ми отримали від зобов’язання закуповувати 80% імпортної е/е, та становища ГМК і того, що держава недоотримає”, – зазначила вона. 

Своєю чергою Максим Журавльов, директор департаменту закупівель стратегічної сировини та енергоресурсів Групи Метінвест зазначив, що собівартість металургійної продукції є одним з ключових факторів, які наразі дозволяють компанії утримувати позиції на світових ринках, тож вона є досить чутливою до будь-яких змін, що впливають на вартість виробництва. До останнього часу частка електроенергії у собівартості продукції Метінвесту складала до 40%, однак із підвищенням норми імпорту вона різко зросла. “Зараз по цифрах я бачу, що наше виробництво, на жаль, стає збитковим. І якщо зараз ми продовжуємо виробляти продукцію завдяки тому, що намагаємось перекидати зусилля на ремонтні роботи та інші процеси всередині компанії, але виробляти продукцію з мінусовим значенням, ми всі розуміємо, неможливо. На жаль, це (підвищення норми імпорту е/е – ред.) буде призводити до зменшення виробництва”, – зазначив він. 

Про зниження здатності конкурувати з іншими гравцями на міжнародних ринках через значне зростання витрат на е/е також повідомив Василь Гончарук, директор “Дніпросталь-Енерго”, що входить до групи Інтерпайп.  

«Ми готові працювати і заводити якийсь імпорт в країну, розуміючи складну ситуацію в енергетиці. Проте за вимоги 80% це для нас надзвичайно важко. Питання доцільності роботи бізнесу з таким суттєвим зростанням собівартості, ціни електроенергії є критичним», – зауважив він.

За підсумками наради бізнес звернувся до уряду з пропозицією розглянути питання про зниження вимоги щодо обсягів обов’язкового імпорту до 50%  від споживання. Присутній на нараді виконуючий обов’язки міністра енергетики Юрій Власенко зазначив, що повернутись до обговорення цієї ініціативи влада зможе, коли ситуація із дефіцитом е/е у країні поліпшиться і будуть виконані відповідні відновлювальні роботи. 

Також пролунала пропозиція забезпечити можливість бронювання довгострокового доступу до міждержавного перетину, на місяць і більше, щоб знизити вартість імпортованого енергоресурсу. За словами члена правління Укренерго Андрія Немировського, вирішення цього питання лежить у бюрократичній площині та значною мірою залежить від дій сусідніх країн, які імпортують е/е до України. Він додав, що наразі була досягнута домовленість з Польщею, Угорщиною та Словаччиною щодо початку розробки відповідних правил та адаптації програмного забезпечення для надання довгострокового доступу до перетину без згоди системних операторів цих країн на проведення таких дій. «Це певне зрушення, бо раніше вони відмовляли діяти без згоди. Порадувати датами я не можу, але можу запевнити, що робота в цьому напрямку ведеться», – додав він.