Валютні обмеження, встановлені Національним банком України відчутно гальмують залучення закордонного фінансування на проєкти з відновлення та розвитку українського бізнесу. На цьому під час форуму Forbes Money 30 травня наголосив голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз.
Він зауважив, що діючий на сьогодні ліміт на перекази валюти за кордон на рівні 1 млн євро на місяць може покрити потреби дрібних компаній, однак не враховує масштаб проєктів, які потрібно реалізовувати великому бізнесу. За таких умов реалізація проєктів, що потребують значних фінансових вкладень, стає практично неможливою.
«Коли ми говоримо з міжнародними кредиторами, які в принципі готові інвестувати, все завжди зупиняться на питанні грошей. Наприклад, ми хочемо зараз побудувати сонячну генерацію на наших підприємствах, близько 50 МВт. Ми знайшли фінансову інституцію, яка готова надавати якісь кошти. Ми підходимо до питання виплат за позикою, і вони кажуть: “хлопці, у вас же обмеження в один мільйон на місяць. Якщо ця вся історія обійдеться в 50 млн, це значить, що у нас виплата тільки через два роки буде?”. Тобто за діючих умов ми не зможемо повернути позику. Чому Нацбанк при резервах 46 млрд чи 48 млрд дол. тримає це обмеження? Для малого і середнього бізнесу мільйон євро вистачає на місяць. А для великого бізнесу? При нашому кредитному портфелі 2,5 млрд євро цього замало», – зауважив Водовіз.
Він також звернув увагу на те, що через війну обсяг української економіки зменшився в рази. До прикладу, якщо у 2021 році в Україну надійшло 7,8 млрд дол. прямих іноземних інвестицій, то у 2024 – 3,3 млрд дол., з яких, за словами Водовіза 2,8 млрд дол припадає на реінвестиції. Значно зменшилися можливості бізнесу, велика кількість підприємств зазнала збитків через руйнування й окупацію, а частина зовсім не відновилась від таких втрат.
«Давайте подивимось по нашим колегам по бізнесу, я зараз говорю про великі компанії, в кого кредитний портфель близько мільярда, двох-трьох мільярдів доларів. Ми до великої війни говорили, наприклад, про залучення кредиту на 1 млрд євро, реалізацію проєктів на 500 млн євро. А зараз говоримо про потребу в 5-10 млн євро, щоб десь перекрити. Ми зменшилися в десятки разів», – наголосив Водовіз.
У цих умовах уряд, на його думку, має сконцентрувати зусилля на пошукові інструментів, які дозволять зменшити негативний вплив російської агресії та якщо не пришвидшити, то втримати темпи розвитку. Зокрема, він наголосив на важливості дієвих інструментів страхування воєнних ризиків та більш широкому залученні донорської допомоги на економічні цілі.
«Чому зараз не інвестують? От, скажімо, “Дойче банк” не може прийти в Україну через війну. Давайте тоді подумаємо, як його застрахувати. Давайте проведемо переговори між банком і партнерами. Можливо Міністерство економіки може запропонувати якусь страховку, якісь гарантії державні надати? Є також Ukraine Facility. Класний інструмент, який викликає цікавість у бізнесу. Ми також подаємо свої проекти, доводимо, що вони дадуть поштовх економіці. Але із 8 млрд євро, які в межах Ukraine Facility виділені на проєкти підтримки бізнесу, використано десь до 50 млн євро. Чому держава його не використовує, не зрозуміло», – зауважив Водовіз.