Уряд планує запровадити режим Science City для стимулювання інвестицій в науку

Share

Уряд пропонує запровадити режим Science City, що допоможе активізувати інноваційну діяльність наукових інституцій та стимулюватиме залучення інвестицій у розвиток наукових проєктів, повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій-міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров під час конференції “Освіта нової України”.

Наразі вже розроблений відповідний законопроєкт, який знаходиться на стадії обговорення. Документ передбачає створення умов для розвитку науково-дослідницької інфраструктури, спрощення адміністрування проєктів і стимулювання інвестиційної діяльності, зокрема через можливість отримання резидентства Дія.City, запровадження податкових й митних пільг, для підвищення конкурентоспроможності українських наукових парків, університетів та НДІ.

“Працюємо над законом про Science City, щоб наука розвивалася, створювалися наукові парки, були податкові стимули шукати людей, шукати рішення для нашої країни, реінвестувати і розвивати науку”, – зазначив Федоров.

Загалом уряд працює над реалізацією комплексу заходів, які допоможуть осучаснити освітню та наукову сферу та наблизити їх діяльність до вимог сучасної високотехнологічної економіки. Один із таких напрямів – модернізація освітніх просторів та змісту освітніх програм.

За даними Федорова, наразі в Україні оновлюють більше 200 закладів професійно-технічної освіти, чого не відбувалося десятиліттями. Профтехи отримають сучасне обладнання і майстерні для навчання молодих фахівців, яких потребуватиме Україна для майбутньої відбудови. Уряд також розвиває мережу STEM-лабораторій у школах, щоб стимулювати цікавість дітей до точних, природничих наук. В рамках цієї ініціативи понад 100 навчальних закладів отримають нове обладнання та розхідні матеріали для кабінетів хімії, фізики, біології, географії, математики.

Плануються зміни у наповненні освітніх програм. Наразі уряд працює над оновленням концепцій окремих освітніх галузей, також планується оновлення змісту профтехосвіти, реформування старшої школи з додаванням нових дисциплін та оновленням існуючих, надання школярам свободи вибору спеціалізованих предметів, тощо.

У вищій школі зміни передбачають перехід до більш гнучкої системи управління університетами, створення наглядових рад, які обиратимуть ректорів, надання ректорам і керівному складу більшої автономії у фінансових питаннях, підборі персоналу, більш вільному залученні бізнесу та інвесторів до освітніх процесів, тощо. Наразі пілотний проєкт реалізується у трьох вишах країни, і якщо він виявиться успішним, його планують масштабувати на всю країну.