Значні потоки капіталу можуть бути залучені Україною протягом наступного десятиліття за умови, якщо відновлення триватиме за планом, але без відповідних гарантій цей капітал ризикує бути неправильно розподіленим, що підриває довгострокову продуктивність замість її зміцнення.
Про це заявила президентка Європейського центробанку (ЄЦБ) Крістін Лагард на ІХ Щорічній дослідницькій конференції “Економічна та фінансова інтеграція у світі збурень та фрагментації” у Києві, передає Інтерфакс-Україна.
“Є обнадійливі ознаки. Угода про асоціацію між Україною та ЄС і поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі вже сприяли значним реформам у фінансовому секторі. Банківське регулювання в Україні наразі відповідає більш ніж 75% стандартам ЄС, охоплюючи такі важливі сфери, як достатність капіталу, управління та аудит”, – зазначила вона.
На думку Лагард, цьому також сприяє запровадження НБУ моделі нагляду, що заснована на оцінці ризиків, яка була натхненна Єдиним наглядовим механізмом – системою банківського нагляду в Європі.
Вона зауважила, що попри надзвичайно складні обставини, Україна також модернізує свої ринки капіталу – консолідує біржі, модернізує системи розрахунків і посилює регуляторне забезпечення для залучення довгострокових інвесторів.
“Ці реформи вже дають результати: у 2023 році банківський сектор України залишався прибутковим і добре капіталізованим, попри триваючу війну – результат, який був би немислимий десять років тому”, – наголосила вона.
Лагард додала, що якщо Україна продовжить курс на інституційні реформи та адаптацію своєї економіки до нових можливостей, попри бурхливу ситуацію, вона може стати важливим двигуном зростання та ключовим фактором майбутнього регіону.
Як повідомляв UAprom, ЄС ініціює збільшення приватного капіталу в економіку України.