Навколишнє середовище України стало “мовчазною жертвою” російського вторгнення, але завдяки українським громадянам, які користуються відповідними додатками, країна може оцінити завдану шкоду – на сьогодні вона становить понад 56 млрд євро.
Про це в інтерв’ю Euractiv розповів міністр екології та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
Урядовець чітко дав зрозуміти, що має пріоритет змусити Росію заплатити за забруднення, яке її вторгнення спричинило ґрунту і повітрю України.
Очікуючи на післявоєнні репарації або принаймні майбутні мирні переговори, міністр передбачає, що ці зусилля призведуть до “першого випадку в історії людства”, коли одна держава виплатить іншій екологічну репарацію.
Україна почала відстежувати пов’язані з війною екологічні збитки, коли почалося широкомасштабне вторгнення у 2022 році. З того часу вже виявлено 5 000 інцидентів, які Україна вважає екологічними злочинами, або, за словами Стрільця, “випадками екоциду”.
Громадян просять долучатися до цієї роботи. Щоб допомогти їм надавати дані, Україна розробила мобільний додаток, за допомогою якого вони можуть повідомляти про пожежі та розливи токсичних речовин.
Додаток також надає українцям найсвіжішу інформацію про забруднення повітря, ґрунту, води та радіацію.
Відповідаючи на запитання про типовий приклад екоциду, Стрілець навів руйнування Каховської дамби у червні 2023 року, що призвело до величезної повені.
“Ми втратили понад 14 км³ прісної води. Тисячі тонн будівельного сміття змило в Чорне море. Величезна територія нашого лісу була затоплена, і ми розуміємо, що половина цього лісу загине”, – відзначив міністр.
Україна оцінює вартість тільки підриву дамби в 3,8 млрд євро.
Стрілець також позитивно окреслив роль України в енергетичному переході – зокрема, країна може постачати критично важливу сировину, що користується високим попитом, таку як літій. На зустрічі з виконавчим віцепрезидентом ЄК Марошем Шефчовичем міністр повідомив, що Україна оновила законодавство та оцифрувала геологічні дані, щоб стати «партнером ЄС» у постачанні критично важливої сировини.
Щодо декарбонізації промисловості, то війна принесла як можливості, так і виклики. За словами Стрільця, росіяни знищили більшу частину української важкої промисловості. І імплементація європейської директиви щодо запобігання промисловому забрудненню – єдиний спосіб її відновити, використовуючи найкращі доступні технології».
Однак у найближчій перспективі трансформаційний потенціал України є обмеженим.
«Перш за все, ми повинні говорити не про декарбонізацію […] ми повинні говорити про зниження рівня забруднення», – підкреслив міністр.
Відповідаючи на запитання, чи можуть нові українські заводи впроваджувати безвуглецеві виробничі процеси, наприклад, з використанням водню, він вказав на складність залучення великих інвестицій для таких проєктів у країні, яка все ще перебуває у стані війни.
Окрім того, Стрілець нагадав, що наразі перед країною стоять і набагато більші виклики – сьогодні досі заміновано до третини території України.