Дослідники Оксфордського університету вважають, що відновлення зруйнованого металургійного сектору України – після припинення військових дій – дасть чудову можливість використати економічні переваги виробництва сталі з низьким рівнем викидів, передає Techxplore.
Як зазначається у новій доповіді «Техніко-економічна оптимізація ланцюгів постачання сталі в умовах переходу на чисту енергію: приклад післявоєнної України», опублікованій в Journal of Cleaner Production, відновлення металургійного сектору України до умов майже нульових викидів створить $164 млрд додаткової ВДВ у порівнянні зі шляхом, заснованим на традиційному виробництві сталі з використанням вугілля.
Крім того, потужний зелений металургійний сектор в Україні матиме вплив на всю економіку, наприклад, завдяки зміцненню зв’язків у ланцюгах постачання. Зокрема, заміна вугілля як основного джерела тепла в сталеливарних печах на відновлювану енергію радикально перемістить центр тяжіння металургійної промисловості України зі східних регіонів до західних і південних регіонів і прискорить економічне зростання.
У доповіді дослідники зазначають, що Україна має явний потенціал для розвитку інфраструктури чистої енергії, необхідної для повного переходу на зелену сталь, включаючи надійне постачання відновлюваної енергії та екологічно чистого водню, виробленого з використанням відновлюваної енергії.
Україна також має величезні запаси залізної руди – основної сировини, необхідної для виробництва сталі з первинних матеріалів – і має зручне розташування для доступу до європейських клієнтів.
Але, при цьому, успішна реконструкція сталеливарної галузі України вимагатиме доступу до капіталу, чіткої кліматичної політики та міцних регіональних торгових зв’язків.
Дослідники припускають, що нові екологічні металургійні заводи будуть розташовані в безпосередній близькості від західних транскордонних залізничних переїздів і південних чорноморських портів, поряд з оптимальними джерелами сонячної та вітрової енергії. Це значно підвищить попит на послуги наземного та морського транспорту, перенаправляючи їх на ринки Заходу/ЄС, а також створить новий попит на виробництво екологічно чистого водню та екологічно чистого аміаку для палива без викопних джерел енергії.
Згідно зі звітом, повне відновлення виробництва сталі в Україні потребуватиме інвестицій у розмірі $62 млрд протягом 20 років: $45,9 млрд на інфраструктуру відновлюваної енергетики, $6,6 млрд на зберігання енергії та $9,5 млрд на нові потужності для виробництва чавуну та сталі.
Однак ці інвестиції матимуть ширший ефект: у 2021 році на кожен долар, інвестований у металургійну промисловість України, додаткові $3,28 було згенеровано деінде в економіці. За оцінками Світового банку, для повного післявоєнного відновлення та реконструкції України знадобиться $486 млрд. Таким чином, для порівняння, потреби України в інвестиціях у зелену сталь становлять 6% від загальних потреб країни на післявоєнну реконструкцію протягом першого 10-річного періоду.
Також позитивним кроком є нещодавнє зобов’язання вітчизняних гравців (включно з великими українськими виробниками сталі Метінвест і ArcelorMittal) виділити $35 млрд на середньострокову стратегію переходу на зелену сталь до 2035 року, що означає, що необхідна сума заборгованості буде значно меншою.
“Зрештою, Україна може стати ідеальним прикладом для вкрай необхідного глобального переходу до виробництва сталі з низьким рівнем викидів. У всьому світі сталеливарна промисловість виробляє більше CO2, ніж будь-яка інша галузь промисловості та будівництва, становлячи близько 8% загальних глобальних викидів – 2,8 гігатонни CO2 на рік. Для порівняння, на міжнародний авіаційний транспорт припадає 2,5% глобальних викидів CO2”, – наголосили дослідники.