Нова версія запобіжних заходів ЄС призведе до створення дефіциту сталі на 1,63 млн т на рік.
Про це заявила італійська галузева асоціація Assofermet.
Як зазначається, нещодавно Єврокомісія повідомила СОТ про свій намір продовжити захисні заходи щодо імпорту сталі ще на 24 місяці (до червня 2026 року).
Згідно з повідомленням, з 1 липня буде встановлено 15%-ве обмеження на імпорт г/к рулонів у рамках квартальних квот у категорії “інші країни” для будь-якої окремої країни. Ця категорія включає В’єтнам, Японію, Тайвань і Єгипет, які у 2023 році експортували до ЄС 3,9 млн т г/к рулонів.
Встановлення “надзвичайно низької стелі” на імпорт представляє “безпрецедентну загрозу” для конкурентоспроможності компаній, що використовують сталь, з “катастрофічними наслідками” для багатьох секторів, що є кінцевими споживачами сталі, включаючи автомобілебудування, будівництво та машинобудування, заявили в асоціації.
Assofermet підкреслює, що із запропонованим оновленням річний імпорт із чотирьох країн досягне максимум 2,26 млн т, «знищивши» 1,63 млн т сталі, і в основному марок, які не доступні в достатній кількості в ЄС.
“Дефіцит сталі понад 1,5 млн т на рік ще більше підірве європейські виробничі компанії після того, як вони роками зазнали обмежень на імпорт сталі, а зараз борються з кризою споживання”, – зазначає асоціація.
Крім того, якщо не буде внесено жодних змін, у певний період відбудеться дублювання з механізмом коригування вуглецевих кордонів ЄС (CBAM) – ще одним заходом, який збільшить витрати виробників на металопродукцію. При цьому, обидва заходи діятимуть одночасно протягом перших шести місяців 2026 року.
“Продовження захисних заходів ще на 24 місяці означає дублювання з CBAM, що призведе до фактичного подвійного оподаткування. Якщо додати до цього різні зміни, які передбачає Комісія, то позиція Assofermet може бути лише рішуче проти остаточного затвердження”, – сказав президент Assofermet Паоло Сангої, додавши, що 15% обмеження на імпорт HRC суперечить природі правила, яке полягає у підтримці історичних потоків імпорту.
За словами Сангоя, порівняно із торговими потоками трирічного періоду 2015-2017 років, на яких базується зміна правил, багато країн, які колись були експортерами до ЄС, сьогодні більше не є постачальниками, оскільки вони перебувають під ембарго, санкціями або змінили географію постачань.