Національний банк України пом’якшив низку валютних обмежень для підтримання економіки та водночас посилив окремі норми для протидії непродуктивному відпливу капіталу.
Про це повідомила пресслужба регулятора.
«Нацбанк України з 10 травня 2025 року розпочав реалізацію стимулюючої валютної лібералізації. Мета – сприяти припливу додаткового капіталу в економіку України за рахунок стимулів, закладених у політику пом’якшення валютних обмежень», – йдеться в повідомленні.
Крім того, з 10 травня набрали чинності інші зміни до діючих валютних обмежень. Частина з них пом’якшилася, щоб підтримати український бізнес. Натомість низка обмежень посилилась, щоб запобігти непродуктивному відпливу капіталу за кордон.
Так, українські підприємства отримали можливість здійснювати окремі валютні операції понад встановлені обмеження в межах інвестиційного ліміту. Він дорівнює сумі коштів, залученій з 12 травня 2025 року у статутний капітал цих підприємств від іноземних інвесторів з-за кордону в іноземній валюті. Серед таких операцій:
- проведення розрахунків за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року (включно);
- повернення нерезиденту-покупцю передоплати за товар, що була сплачена до 23 лютого 2022 року;
- виконання боргових зобов’язань за «старими» зовнішніми кредитами, одержаними до 20 червня 2023 року;
- фінансування власних закордонних відокремлених підрозділів (понад встановлений окремий ліміт для фінансування таких представництв).
Такі операції мають проводитися через один банк (за вибором підприємства). Передбачається також можливість зміни обслуговуючого банку.
Обсяг заборгованості за основною сумою зовнішніх негарантованих кредитів українського бізнесу на 1 квітня 2025 року становить майже 14 млрд дол., за відсотками – понад 7 млрд дол.
Крім того, почала діяти низка інших пом’якшень:
- розширюються можливості фінансування закордонних представництв українських компаній;
- бізнес може здійснювати платежі, пов’язані із судовими процедурами щодо невиконання нерезидентами умов за імпортними та експортними контрактами;
- збільшуються ліміти на розрахунки корпоративними картками за кордоном:
– для операцій з видачі коштів з рахунку клієнта в національній валюті з 12 500 грн до 17 500 грн (в еквіваленті);
– для розрахунків за товари, роботи, послуги – з 100 000 до 150 000 грн (в еквіваленті).
- дозволяються окремі валютні операції на умовах «форвард»;
- забезпечується можливість оплати консульських зборів на рахунки дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном;
- запроваджується спрощений порядок відкриття будь-яких рахунків для військовослужбовців, а не лише поточних рахунків для отримання грошового забезпечення.
При цьому НБУ уточнив окремі норми для спрощення доступу військовослужбовців до банківських послуг.
Регулятор апровадив спрощений порядок відкриття будь-яких рахунків для військовослужбовців, а не лише поточних рахунків для отримання грошового забезпечення. Також розширив можливості для користування банківськими послугами військовослужбовцями-нерезидентами, що служать у лавах ЗСУ або Національної гвардії.
Окремі норми з посилення валютних обмежень запобігатимуть непродуктивному відпливу капіталу з України. Отже, Нацбанк:
- заборонив банкам завершувати валютний нагляд за операцією з імпорту товарів у разі повернення нерезидентом імпортеру коштів у гривні з лоро-рахунків банків-нерезидентів;
- поширив щомісячний ліміт у 500 тис. грн на розрахунки за кордоном платіжними картками, відкритими українськими банками до рахунків в іноземній валюті, для оплати окремих видів послуг.
Як повідомляв UAprom, НБУ пом’якшує низку валютних обмежень для бізнесу.