Місцева влада на Житомирщині розглядає можливість відновити й запустити після війни міжнародний аеропорт «Житомир», який не використовувався у період з 1990-2014 років.
Про це повідомила голова комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
Запуск аеропорту на Житомирщині дозволить створити альтернативу міжнародним аеропортам «Бориспіль» та «Жуляни», а також запропонувати вигідні умови лоукост-авіакомпаніям завдяки його дисконтним ставкам і зборам та скороченням льотного часу.
За словами Шуляк, авіакомпанії вже неодноразово заявляли про свою готовність зайти в Україну після завершення війни. Аеропорт в Житомирі також можна в перспективі розглядати як один із центрів, де здійснюватимуться вантажні перевезення. При цьому, інвестиції у його запуск становлять близько 20 млн доларів, але місцева влада бачить можливість залучити ці кошти з кількох джерел.
Найголовнішою перевагою аеропорту «Житомир» в контексті пасажирських перевезень є його невелика віддаленість від столиці України – міста Київ. Це єдиний в Україні приватний аеропорт, що дозволяє йому уникати державного регулювання цін на аеропортові збори й таким чином пропонувати вигідні пропозиції авіакомпаніям.
«Безкоштовне перевезення пасажирів від станції метро «Житомирська» може стати значною перевагою в боротьбі за споживача. Введення в експлуатацію аеропорту «Житомир» дозволить скоротити відстань, яку потрібно подолати жителям обласних центрів до найближчого аеропорту», – додала голова комітету.
Міжнародний аеропорт «Житомир» також можна в перспективі розглядати як один із центрів, де здійснюватимуться вантажні перевезення. Він має велику перевагу як майбутній центр вантажних авіаперевезень завдяки місцерозташуванню поруч з магістраллю Е40 (Київ-Львів), наявності поруч дешевих складів.
Після введення в експлуатацію Міжнародний аеропорт «Житомир» зможе приймати повітряні судна типу Airbus320, що дає можливість обслуговувати більше ніж 300 тис. осіб в рік і 5 тис. тонн вантажів
За словами Шуляк, загальна вартість необхідних інвестицій у цей проєкт становить 20 млн доларів, але перелік можливих джерел фінансування досить широкий. Це можуть бути, зокрема:
- Кошти, що виділятимуться в рамках програми Ukraine Facility;
- Допомога, інвестиції, пільгові кредити США;
- Двостороння допомога на рівні країн у формі грантів, кредитних гарантій, кредитів тощо;
- Допомога Світового та Європейського банку реконструкції та розвитку;
- Допомога Міжнародного валютного фонду (МВФ) тощо.
Як повідомляв UAprom, європейський фонд добровільної аеронавігаційної солідарності підтримуватиме Україну у 2025-2026 роках.