Запроваджене адміністрацією Дональда Трампа 25% мито на імпорт сталі на алюмінію може викликати ланцюгову реакцію і спонукати інші країни запровадити власні захисні заходи у відповідь, йдеться у статті UAprom «Сталеві мита: китайська відповідь Трампу».
Зазначається, що мита, встановлені Вашингтоном проти імпорту з будь-яких країн, спрямовані передусім проти дешевого металу з Китаю. Вони ставлять «огорожу» на шляху китайського прокату до США. Але в такому випадку ці обсяги просто «перетечуть» на інші ринки і, зокрема, європейський.
«Можливо, що китайські гравці, які постачали до США і тепер зіткнуться з вищими тарифами, можуть спробувати постачати більше до Європи», – попередив фінансовий директор концерну Thyssenkrupp Й. Шульте.
За даними Reuters, зараз це вже відбувається на турецькому ринку сталевих напівфабрикатів, звідки китайці видавлюють російських постачальників. Так, у лютому інформагентство зафіксувало кілька великих контрактів турецьких прокатників із виробниками з КНР, що «є серйозною проблемою для російських компаній».
«У такому разі запровадження додаткових мит на сталевий імпорт із боку Євросоюзу – питання найближчого часу. І, як показує досвід 2018 року, загороджувальні заходи, швидше за все, поширюватимуться не лише на продукцію з КНР, а й із третіх країн», – йдеться у статті.
Тоді під їхню дію потрапили й українські виробники. Зараз, коли Єврокомісія тимчасово скасувала всі мита на імпорт більшості українських товарів (виняток зроблено за низкою позицій в агросекторі, там встановлені квоти), повторення сценарію 7-річної давності начебто не загрожує вітчизняним металургам.
Проте закриття європейського ринку слідом за американським створить додаткову напругу на решті майданчиків збуту, включаючи важливий для України близькосхідний регіон. Це спричинить посилення конкуренції, обвал сталевих цін та наростаючі збитки. Таким чином, найбільші негативні наслідки загрожують металургам із третіх країн, а не китайцям, які є головною метою мит Трампа, резюмує автор публікації.