Приватний сектор жодним чином не залучений до обговорення планів державних монополій стосовно підвищення тарифів, хоча така дискусія потрібна з огляду на те, що бізнес є користувачем послуг, які надають держкомпанії, і його позицію теж варто враховувати. Таку думку висловив голова офісу CEO Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції “Україна та світ попереду”, відповідаючи на питання про перспективи та очікування компанії від 2025 року.
Метінвест вже зіткнувся зі значним зростанням операційних витрат та зниженням конкурентоспроможності, що призвело до зупинки окремих підприємств, як от Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату. Тож зараз стратегія групи полягає у спрямуванні наявних ресурсів на збереження колективу та поточних операцій. А додаткове зростання тарифів тільки послабить спроможності бізнесу на цьому напрямку, зауважив Водовіз.
“На сьогодні у нас зупинений ІнГЗК, це 4 тис. людей без роботи, для яких ми зараз намагаємся зробити все можливе – працевлаштувати на інших активах, допомогти. Дві причини зупинки активу – високі тарифи на передачу електроенергії та на перевезення залізницею. Ми не дострілюємо по собівартості до наших якірних ринків. І зараз ми бачимо, що Укрзалізниця хоче знову підвищувати тарифи, пропонується підвищення тарифу на передачу газу, тариф на передачу електрики вже підвищили на 35%. В таких умовах думати про майбутній розвиток дуже важко. Ми увімкнули режим виживання і стараємось якось зберегти те, що в нас є”, – сказав представник Метінвесту.
Він додав, що регуляторні органи та державні компанії мають побудувати діалог із бізнесом стосовно тарифної політики, оскільки ці рішення впливатимуть на діяльність підприємств та показники української економіки.
“Так, Укрзалізниця має свої витрати, багато чого зробила, допомогла з евакуацією. Але треба також дивитися вперед. УЗ останні 2 роки прибуткова, а ми маємо збитки. В них за 2024 рік близько 6 млрд кешу, а в нас немає кешу. Вони не хочуть реструктуризовувати свої зобов’язання, а приватному бізнесу треба це робити по бондам і т.д. І головне, у нас зараз з державними монополістами немає дискусії, ні з НКРЕКП, ні з УЗ, от в чому біда”, – констатував Водовіз.
Загалом, Метінвест має песимістичні очікування стосовно економічної ситуації у країні та результатів своєї діяльності наступного року через низку причин, зокрема, продовження бойових дій та їх наближення до населених пунктів, де розташовані активи Метінвесту, руйнування інфраструктури внаслідок російських атак, залежність ситуації в країні, зокрема й у фінансовій сфері, від позиції західних партнерів, серйозного кадрового голоду та зростання витрат, зокрема, й через збільшення тарифів.
“Ситуація для нас погіршується. Інфраструктура, яку захопили росіяни на сході, знищена та розбомблена. Потрібні колосальні гроші, щоб її відновити, тож ми не зможемо цього зробити протягом короткого періоду, щоб вона приносила додатковий ВВП нашій країні”, – сказав Водовіз.
За його словами, також посилюється конкуренція за людей через значну кількість українських мігрантів за кордоном і мобілізацію всередині країни. “Зараз стало очевидно, що нам доведеться конкурувати за робочу силу, за людей, які поїхали від нас, з поляками, угорцями, німцями”, – сказав він. Крім того, не всі працівники, які пройшли через службу в армії та демобілізувалися, виявляють бажання повертатись на робоче місце. Зараз Метінвест на 5 вакансій має в середньому один відгук від потенційного працівника.