Фонд гарантування вкладів подав позов проти Жеваго на 46 млрд грн

нас ...
Фонд гарантування вкладів подав позов проти Жеваго на 46 млрд грн

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 4 січня подав позов до Господарського суду Києва проти власника АТ «Банк «Фінанси та кредит» Костянтина Жеваго про відшкодування збитків та його кредиторів на суму майже 46 млрд грн

Про це повідомляє прес-служба фонду. 

«Крок для захисту кредиторів став можливим в тому числі завдяки отриманим документам та доказам, зібраним під час підготовки і розгляду Високим Судом Англії та Уельсу справи за позовом фонду проти власника банку. У цій справі суд дійшов висновку, що він не має юрисдикції для розгляду справи через потребу застосування українського законодавства, утім визнав наявність достатніх підстав для всесвітнього арешту активів Жеваго і отримав його письмове зобов’язання не ухилятись від участі у судовому процесі в Україні», - сказано в повідомленні.

Заступник директора-розпорядника ФГВФО Віктор Новіков зазначив, що отримана «міцна доказова база» – понад 7000 оригіналів і копій документів - листів, описів схем і матеріалів кредитних справ загальним обсягом близько 300 тисяч сторінок.

За даними фонду, при кредитуванні позичальників банк використовував схему перехресного забезпечення (сross-collateralization) – приймав у заставу за кредитом забезпечення за іншим кредитом того самого або іншого пов’язаного позичальника, переважно неліквідне майно з безпідставно завищеною вартістю (в окремих випадках - в сотні разів).

«Яскраві приклади прийнятої банком застави за кредитами: відходи збагачення залізних руд (частина державного фонду надр, який належить народу України і згідно з законодавством не може виступати заставою); права на отримання неіснуючих товарів за контрактами пов’язаних з Жеваго позичальників з його ж іноземними компаніями; права вимоги товарів/грошових коштів за контрактами, яких ніколи не виникало; акції пов’язаних із банком компаній-позичальників із завищеною вартістю тощо», - сказано в повідомленні.

Пов’язані позичальники як мінімум з 2011 року перераховували значну частину отриманих кредитних коштів на користь низки компаній-нерезидентів. Кошти перераховувалися як передплата за поставку товарів. Жодної поставки товарів за цими контрактами не було.

«Звітність компаній-нерезидентів свідчить про їх підконтрольність власнику банку і неспроможність апріорі виконати укладені контакти через незначний розмір бізнесу, відсутність потрібних виробничих потужностей, запасів готової продукції чи активів тощо. Окремі компанії взагалі не здійснювали діяльності та не відображали у звітності надходження коштів за контрактами», - сказано в повідомленні.

Пропри це банк видавав позичальникам нові транші за кредитами, які знову перераховувалися нерезидентам. На підставі нових контрактів повертались кошти за попередніми. Схема працювала до серпня 2014 року, коли компанії-нерезиденти припинили повернення коштів. Права вимоги до цих компаній передали банку у заставу за новими кредитами.

Через систематичне кредитування пов’язаних з Жеваго позичальників та перерахування коштів належним йому ж компаніям-нерезидентам за фіктивними контрактами з банку вивели понад $223,1 млн та 18,4 млн євро.

«Вигодонабувач у цій схемі – безпосередньо Жеваго. Загальний розмір заподіяних банку збитків від кредитування пов’язаних з його власником компаній становить майже 46 млрд грн», - сказано в повідомленні.

Читайте новини бізнесу та промисловості у Telegram-каналі UAprom

Теги:   #жеваго   #банк  
Оценить материал:
load
Рейтинг: 5.00
1