Сольський прогнозує продовольчу паніку в світі, якщо українські порти не будуть розблоковані

Дефіцит українського зерна вже глобально позначається на всіх харчових продуктах у багатьох країнах світу. Якщо протягом найближчих місяців порти країни не будуть розблоковані, у світі може розпочатися продовольча паніка, а ціни зростуть на 20–30%

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський, передає пресслужба відомства.

«Наслідки збройної агресії Росії на продовольчу безпеку світу є зрозумілі та очевидні. Інше питання у тому, що їх ще до кінця не відчули, бо є ще сформовані резерви. Деякі країни, як-от Китай, торік формували значно більші резерви, ніж в інші часи. Інші країни, наприклад Північної Африки та Близького Сходу, мають певні запаси зерна, але тільки до нового врожаю», – зазначив міністр.

Щойно з кінця липня деякі країни не побачать великого нового потоку зерна з українських портів, там може виникнути панічний настрій, бо це буде для них критично, додав він, зазначивши, що переплати на ринку є вже зараз, але поки що вони не настільки болючі.

На переконання міністра, дефіцит українського зерна позначиться глобально, адже воно необхідне, зокрема, і для виробництва багатьох продуктів – наприклад, м’яса та яєць. Якщо українські порти не будуть розблоковані і не будуть знайдені інші логістичні шляхи, цю проблему відчують навіть ті країни, які раніше ніколи про неї не задумувалися і не стикалися. Так, за його прогнозом, м'ясо і яйця в цих країнах найближчим часом можуть подорожчати на 20–30 %.

За словами Сольського, якщо раніше Україна вивозила приблизно 5 млн тонн продукції в місяць, то в березні цей показник становив лише близько 200 тис. тонн, а в квітні вдалося вивезти 1 млн 90 тис. тонн.

Міністр зауважив, що найбільша динаміка спостерігається на румунському напрямку. Допомагає й Польща, але її чотири порти технічно можуть опрацьовувати лише близько 3 млн тонн зернових на рік, тобто майже вдвічі менше, ніж українські порти за місяць. Готові приймати українське зерно балтійські порти, які значно потужніші та добре розвинені інфраструктурно. Але основне питання – як доставити туди с/г продукцію.

Ключова проблема з залізничним транспортом полягає в тому, що українські зерновози не проходять вузькоколійну залізну дорогу в Європі. Є можливість використовувати лише європейські вузькі вагони, кількість яких обмежена.

«Крім того, треба розуміти, що рівно через два місяці піде румунська, болгарська, сербська, угорська озима пшениця, ячмінь – від місцевих фермерів. Виникне сильна конкуренція, яка ускладнить нам можливість рухатися в цьому напрямку. Ми не зможемо попросити уряди цих країн, щоб вони відставили в бік місцевих, а обслуговували тільки нас. Зараз кінець сезону, порти мало завантажені, тому нам це допомагає», – акцентував Сольський.