Ситуація із житлово-комунальним господарством у Львові є дуже специфічною. Це одне із найстаріших міст України і має одну із найстаріших комунальних мереж. Центральна частина міста внесена до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Очевидним є те, що утримування і експлуатація цілого великого району, що є пам’яткою культури потребує значно більше коштів і уваги, ніж звичайні міста.
Можна говорити, що всі комунікації під старим містом є надзвичайно застарілими. Багато водогонів є надзвичайно старими. Частина з них була перекладена в 1905 році, частина перекладена в 1920-х роках. Фактично серйозних капіталовкладень в модернізацію водопостачання Львова в радянські часи не було. Після того як в середині століття місто потроїло своє населення, у Львові з’явилася серйозна проблема із водопостачанням і водовідведенням. Самотужки місто проблеми розв’язати не може, бо потрібні дуже великі капіталовкладення. Ми беремо воду із 17 водозаборів з віддалі близько 115 км. Завдання полягає в перекладенні частини магістральних водогонів, більшості внутрішньо квартальних водогонів, бо втрати води в мережах Львова сягають близько 47%. Потребують негайної заміни також більшість насосних станцій міста. Втрати води в самих будинках складають близько 10%, тобто заміни потребує запірна арматура в будинках. Свого часу ми отримали грант від Швеції на $6 млн. на вирішення проблем водопостачань.
Великою проблемою міста є підсилення фундаментів і несучих конструкцій будинків. Багато будинків центру побудовані на болотистих місцевостях методом забивання дубових паль, на яких розміщували фундаменти. З часом ґрунти почали просідати, і багато будинків почали валитися. Держава не має необхідних грошей для проведення реконструкцій. Тоді потрібно створити умови для інвестицій. Якщо говорити про вартість оплати за житло, то вона у Львові різна і залежить від розташування будинку і від рівня комфорту. В «хрущовках» одна платня, в добротних будинках — інша. Така диференціація відбулася ще в кінці 1990-х років. Але плата за воду і теплопостачання однакова для всіх.
Впродовж останніх років у Львові кілька разів піднімали тарифи на житлово-комунальні послуги. Хоча до рівня собівартості ми так і не доходили, але у зв’язку із високим рівнем проплат за послуги ми мали нормальну роботу комунальних підприємств.
Оскільки в інших містах рівень проплат складає близько 30%, то зрозуміло, що зараз у них тарифи повинні зрости в два-три рази. Щодо Львова, то я не бачу підстав для того, щоб тарифи зросли вдвічі-втричі. Думаю, що тарифи у Львові можуть зрости максимум відсотків на 30, але аж ніяк не в три рази. Якщо хтось приймає таке рішення у Львові, то треба уважно подивитися, що, окрім ціни на газ, було вкладено в тарифи
Василь Куйбіда (екс-мер Львова / народний депутат)