Коли батареї ледь теплі, а за вікном лютує зима, мішенню для гніву мешканців холодних квартир стає ЖЕК. Там же шукаємо винних, коли в крані зникає гаряча вода або ж завмирає ліфт. Одне слово, крайні завжди знаходяться. Навіть тоді, коли є інші причини побутового дискомфорту.
Я ніколи не намагався бути чиїмсь адвокатом, однак мені здається, що заручниками заіржавілої (і в прямому, і в переносному значенні) житлово-комунальної системи опинилися не тільки споживачі, а й ті, хто їх обслуговує.
Ось, скажімо, тарифи. Як стверджують фахівці, квартплата в столиці покриває лише 60 відсотків витрат. Щоб якось підтримати комунальників, з міського бюджету виділяють багатомільйонні дотації. Однак вони не рятують становища, адже для оновлення зношеного обладнання, зогнилих труб потрібні мільярдні капіталовкладення. Причому негайно, інакше масштабна аварія, що сталася в Алчевську, “тиражуватиметься”. На жаль, основа основ комунальної економіки — тарифи — вже давно потрапили в ризикову зону політичного популізму. Щоб набрати “очки”, особливо перед виборами, депутати відкладають “делікатне” питання на потім. Однак тарифи мають бути визначені в такому обсязі, аби стовідсотково відшкодовувати затрати. Про це твердо заявив Президент України Віктор Ющенко на всеукраїнській нараді з питань реформування житлово-комунального господарства (ЖКГ). А ще глава нашої держави говорив про так званий демпінг у комунальній сфері. Про те, що він на руку передусім заможним людям, які мають великі помешкання, домашні водоспади, джакузі. Зрештою знівельовано значення слова “товар”, яким є тепло, вода. Ми не звикли розраховуватися за ці блага цивілізації, як, скажімо, за цукор і хліб.
Ще один парадокс: приватизація охопила вже й стратегічні галузі, а комунальні послуги здебільшого і досі монополізовані. Поодинокі приватні фірми, які почали виходити на цю авансцену, ще, як мовиться, не роблять погоди. Всі намагання влади “засватати” в нашу “комуналку” бізнесменів поки що марні, бо існуюча тарифна політика не приваблює приватний капітал. Кому, скажіть, захочеться вкладати власні кошти в діряві мережі й працювати на збиток!.
Отож реформа, про котру так довго говорять на всіх рівнях, потрібна як повітря. До слова, про це вже кілька десятків років тому висловився сантехнік Вася — герой одного з анекдотів. Пам’ятаєте його крамольно-пророчу фразу: “Треба змінити всю систему”. Саме вона й довела житлово-комунальне господарство до такого жалюгідного стану.
Втішає те, що цю глобальну проблему нарешті розглядають як один із пріоритетів національної безпеки. Наразі маємо “дорожню карту” реформування. Презентуючи цю програму, міністр будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства Павло Качур розповів про першочергові дії. Так, у 2006—2007 роках потрібно домогтися, щоб у кожному під’їзді було охайно, щоб повсюдно працювали будинкові прилади обліку енергоресурсів. Гарячу воду мають подавати цілодобово. Впроваджуватимуть триступеневу модель теплопостачання (індивідуальне, автономне і централізоване). Комунікації планують роздержавити, залишивши 51 відсоток акцій територіальним громадам. У планах трансформації комунальної сфери — повернення податку на додану вартість за схемою, яка діє в агропромисловому комплексі, але з однією умовою: ці кошти спрямувати тільки в інвестиційні проекти. Розробники програми не забули й про соціально незахищених громадян. Нині для отримання субсидії на житлово-комунальні послуги потрібно, щоб плата за них перевищувала 20 відсотків сукупного доходу сім’ї. Цю “планку” пропонують опустити до 15 відсотків, щоб надати більше державної допомоги бідним людям.
А поки “дорожню карту” реформування вивчають у регіонах, у столиці не гають часу. Аби на власні очі побачити “без гриму” житлово-комунальну картину, Київський міський голова Олександр Омельченко разом із посадовцями оглянули усі десять районів столиці. Після цього рейду вирішено скоригувати комплексну програму розвитку цієї галузі. На підготовку до наступної зими з міського бюджету буде спрямовано додатково понад 50 мільйонів гривень. Ще 84 мільйони виділять на модернізацію ліфтів. Столична влада допоможе мешканцям у створенні об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Крім того, майбутні управителі житлом, а також штатні працівники ОСББ навчатимуться на курсах підвищення кваліфікації. Усе це заради розвитку ринку комунальних послуг. Щоб ні споживачі, ні жеківці не ставали заручниками закостенілої системи. Аби лише у професійне свято працівників житлово-комунального господарства, яке, до речі, відзначатимемо в неділю, ми згадували про двірників, сантехніків, слюсарів, електриків, начальників ЖЕКів… Принаймні так і має бути в європейській столиці.
Володимир ЯНІШЕВСЬКИЙ