Одразу хочу зазначити: перед тим, як інвестувати у будівництво квартири через компанію “Еліта-центр”, я намагався якомога більше дізнатись про цю компанію. Звичайно, в межах можливого. Зокрема, оскільки я працюю у одній великій компанії, то скористався нагодою і попросив службу безпеки фірми перевірити “Еліту-центр”. Мене запевнили, що у цієї компанії з документами все гаразд. Тобто, у компанії була будівельна практика — вони вже зводили будинки, зокрема, побудували житло навіть для співробітників Міністерства внутрішніх справ.
З документами все гаразд
Все було нібито нормально. До речі, коли в нас з’явилися перші підозри, пов’язані з темпами будівництва (а в Києві серед будівельних компаній практика із затримкою будівництва досить поширена), ми написали лист до управління Державного архітектурного будівельного контролю. У запиті ми — інвестори — писали, що хочемо знати: на підставі яких документів здійснюється інвестоване нами будівництво? Виявилося, що в управлінні Державного архітектурного будівельного контролю знають про ці компанії. У відповіді було зазначено: будівництво здійснюється згідно дозволу, що виданий управлінням Державного архітектурного будівельного контролю 30.10.2003 року. Також повідомлялось, що дозвіл на будівництво житлового будинку по вул. Шмідта 34/42 буде виданий після пред’явлення замовником пакету документів, який “зараз комплектується і знаходиться у стані погодження і затвердження”. Тобто, в цьому управлінні знали, що будується житловий будинок. Там знали, що є така компанія і що вона зараз готує цей пакет документів. На разі можна стверджувати, що всі відповідні органи в місті знали, що там коїться. Тому казати, що міська влада не знала і вперше чує про ці компанії, принаймні, недоречно. Будь-хто може зайти на сайт цього управління, і там є база даних. До речі, у цьому управлінні зареєстрована певна кількість звернень громадян. Були навіть депутатські запити щодо законності будівництва, що велось за вказаною адресою. Так що казати, що інвестори нічого не робили і не знали, як поводитись у цій ситуації, буде відвертою брехнею.
Також кажуть, що там начебто не було дозволу, не було паркану, і люди просто купили повітря. Насправді там був паркан, і там вже збудували сім поверхів однієї секції. Це відбувалося вже протягом року, і управління Державного архітектурного будівельного контролю туди їздило протягом цього часу і контролювало перебіг будівництва. І твердження про те, що “ми перший раз бачимо це будівництво” виглядають досить дивно.
Гроші переказали через банк
Стосовно заподіяної нам шкоди. Я не хотів би вказувати конкретну суму. На разі розмір цих сум певним чином змінився. Тут слід врахувати, що інвестиції були здійснені у жовтні 2004 року. На той час ця пропозиція порівняно з “Київміськбудом” та з “Познякиміськбудом” була досить нормальною. Там ціни майже не відрізнялися – різниця була десь в межах 10%. Якщо ж говорити конкретно про випадок моєї сім`ї, то наші батьки продали дві квартири в іншому місті. Ми доклали ще власні збереження. Загальна сума вимірювалася на той час у розмірі 30 тисяч доларів. Ці кошти абсолютно легальні. Їх заробляли кілька поколінь моєї родини та родини дружини. Ми цілком легально переказали ці кошти через банк. Ніхто готівкою у валізах не носив у цю компанію. І я зараз не можу сприйняти цих закидів на кшталт, що нібито мільйонери бігали з валізами і не зрозуміло куди інвестували кошти.
Надія вмирає останньою
Зараз стосовно повернення цих втрачених коштів в мене жевріє певна надія. Вона пов’язана передусім з тим, що ми змогли надати розголосу цій справі. Саме з цим пов’язана єдина надія. Тому що те, що відбувається на будівельному ринку столиці, рано чи пізно мало призвести до подібної ситуації. Тому після розголосу справи ми сподіваємося, що втрутиться міська влада і буде опрацьований план дій. А така можливість є. За компаніями з групи “Еліта-центр” є земля, а вона коштує грошей. Якщо буде знайдена достатньо велика компанія, яка погодиться вести там будівництво з прибутком не в 200-300%, а десь до 20%, то така схема відшкодування виглядає цілком реальною. Було б бажання збоку міської влади.
Ми також розраховуємо на юридичну підтримку. В будь-якому разі такі серйозні юридичні компанії, які вже долучилися до цієї справи, допоможуть необхідним чином оформити позовні заяви. Крім того, це дозволить владі побачити, скільки реально людей постраждало від цієї афери. Зараз за нашими підрахунками кількість людей, що безпосередньо постраждало внаслідок укладення контракту, – 3 тисячі осіб. А якщо ще додати членів сімей, то ця цифра буде більше 10 тисяч осіб. І якщо такий колективний позов з’явиться у Європейському суді з прав людини, то, можливо, влада певним чином змушена буде реагувати. Адже ми зараз поки кажемо тільки про майнову шкоду і не згадуємо про моральну шкоду. А моральна шкода у цивілізованих країнах в подібних ситуаціях у десятки разів перевищує матеріальну. Я б нікому не побажав опинитися в тому пеклі, в якому зараз опинилися наші сім`ї, коли страждають всі наші матері.
[ДЕЛО, 15 февраля 2006]