Генплан Києва відкоригує висотність у центрі
Розв’язати проблему забудови та надмірної висотності в історичній частині міста допоможе новий Генеральний план Києва до 2025 року. У документі вже проаналізовано існуючий стан територій та розробляється детальний архітектурно-опорний план. Зокрема, буде уточнено межі історичних ареалів, схеми планувальних обмежень територій, що охороняються, об’єктів культурної спадщини та природно-заповідного фонду. Окрім цього, планують розбити центр міста на відповідні зони та встановити для кожної з них відповідну поверховість. А ще визначити щільність забудови територій.
Як зберегти історичну частину столиці від забудови та як бути з тими об’єктами, що вже зводять? Ці питання є актуальними для Києва протягом останніх років. Фахівці-містобудівники пропонують різні варіанти розв’язання проблеми. Збереженню охоронних зон столиці присвятили у вівторок нараду в Міністерстві регіонального розвитку та будівництва. До участі запросили не лише чиновників та журналістів, а й представників різних громадських організацій, ініціативних груп, які переймаються проблемами забудови в центральній частині міста.
За словами начальника Управління архітектури та містобудування Мінрегіонбуду Михайла Сіленка, напередодні наради фахівці побували в різних точках Києва і сфотографували найпроблемніші об’єкти. “Зокрема в охоронних зонах та історичній частині столиці наразі зводять “монстрів” на Печерських схилах,— повідомив він. — До таких об’єктів належать будівництва на вулиці Мазепи, 11-а, на бульварі Лесі Українки. Можуть опинитися під забудовою Пейзажна алея, Труханів острів. Окрім цього, на місці зруйнованих пам’яток архітектури планують зводити нові споруди на вулиці Гончара”. Він додав, що через будівельні роботи зазнали впливу сусідні будівлі. На стінах почали з’являтися тріщини, динамічні зрушення, як-то на будівлі костьолу, розташованому на вулиці Червоноармійській чи поруч зі станцією метро “Театральна”. Однак, попри приписи, роботи в багатьох місцях тривають й надалі. “На жаль, є рішення суду, які не влаштовують Мінрегіонбуд, — заявив він. — Через це судова система наразі не допомагає нам, а лише заважає наводити лад у цій сфері”.
Розв’язати проблему забудови та надмірної висотності в історичній частині міста допоможе новий Генеральний план Києва до 2025 року, вважає виконувач обов’язків начальника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Сергій Броневицький. “Щодо проблемних об’єктів в центральній частині, про які йшлося, то дозволи на їх будівництво було видано наприкінці 90-х на початку 2000 років”,— зазначив він. За словами пана Броневицького, щоб не допустити безладу в подальшому, за дорученням Президента України та рішенням Київради, розробляється новий Генплан Києва. “У документі проаналізовано існуючий стан територій та розробляється детальний архітектурно-опорний план,— повідомив він. — Зокрема буде уточнено межі історичних ареалів столиці, схеми планувальних обмежень територій, що охороняються, об’єктів культурної спадщини та природно-заповідного фонду”. Сергій Броневицький додав, що у складі концепції Генплану Києва планується в центральній планувальній частині міста визначити межову поверховість. Тобто розбити центр столиці на зони з відповідною поверховістю для кожної з них. А ще визначити щільність забудови територій. “На територіях заповідників не передбачається будь-якої забудови, лише реставрація тих об’єктів, що вже є,— заявив він. — Усі ці питання наразі контролюються, є відповідні доручення Київського міського голови. Жодного висотного будівництва в центральній частині столиці не буде”. Пан Броневицький повідомив, що з планами розбудови міста зможуть ознайомитися усі охочі. І не тільки під час громадського обговорення. До Дня Києва в столиці планують відкрити музей Генплану Києва. На макеті відобразять не лише існуючі споруди, а й ті, що проходять погодження на містобудівній раді та приймаються сесією Київради. “Такі заходи дадуть змогу не тільки виконати вимоги ЮНЕСКО, а й поліпшити історичний вигляд Києва як європейської столиці”,— переконаний Сергій Броневицький.
Також центральній вулиці столиці — Хрещатику збираються надати статус пам’ятника архітектури національного значення. “Ми проситимемо органи охорони пам’ятників державного значення, щоб вони затвердили Хрещатик як пам’ятник архітектури національного значення”,— заявив Сергій Броневицький. За його словами, надання вулиці такого статусу дасть змогу запобігти втручанню забудовників у його архітектурний ансамбль без згоди державних органів охорони пам’ятників архітектури. “Тобто ми пропонуємо заборонити будь-яку забудову на вулиці Хрещатик”,— сказав він.
Віталій КУРІННИЙ