Міжнародний сталепрокатний холдинг Istil Group (Пакистан) продає міні-металургійний завод «Істіл (Україна)» в Донецьку. Потенційні покупці єдиного в Україні міні-метзаводу — російські металургійні компанії «МАИР» і «Макси Групп». Вартість Істілу аналітики оцінюють у $500-600 млн.
Istil Group працює в Україні з 1996 року. Крім Істіл (Україна) холдинг контролює невеликі сталеплавильні заводи у Великій Британії та США з виробництва сортового прокату й арматури. Istil Group керує двома глибоководними причалами з вантажооборотом понад 2,5 млн тонн металопродукції на рік в Одеському морському торговельному порту.
Чутки про можливий продаж донецького міні-заводу з’явилися на українському металургійному ринку ще восени минулого року. Найімовірнішим претендентом на купівлю активу вважали Донецьксталь, підконтрольну бізнесменові Віктору Нусенкісу (співвласник концерну «Енерго»). Інтерес компанії до Істілу закономірний: обидва підприємства перебувають на одному виробничому майданчику.
На думку аналітиків, причина продажу заводу — дефіцит брухту в Україні, основної сировини для міні-метзаводів. У 2007-му в нашій країні зібрали 7,7 млн тонн брухту (на рівні 2006 року). Однак запити метзаводів зростають, і цього обсягу явно не вистачає. У 2008-му вперше виникне дефіцит брухту в Україні. Потреба металургів у сировині цього року — 8 млн тонн. Брухтозаготівельники зможуть зібрати 7,9 млн тонн, з яких 0,6 млн тонн експортують. Дефіцит ще посилиться з відкриттям українськими металургами кількох сталеплавильних цехів і заводів, аналогічних Істілу. Про це, зокрема, заявили корпорація «СКМ» Рината Ахметова і група «Фінанси та Кредит» Костянтина Жеваго.
Російським металургійним компаніям, таким як «МАИР», «Макси Групп» або «Эстар», купівля Істілу вигідна. «В «Эстара» є сировина — у структурі компанії працюють брухтозаготівельні підприємства. Вони здатні забезпечити Істіл брухтом», — вважає аналітик інвесткомпанії «Альфа Капітал Україна» Олег Юзефович. Утім, не виключено, що Istil збирається розвивати інші активи за кордоном. Продаж українського активу — чудове джерело великого капіталу.
Костянтин Дружерученко
«Контракти», 04.02.2008