Учора міністр регіонального розвитку і будівництва Володимир Яцуба заявив, що ціни на житло в Україні вже сягнули свого максимуму. Багато опитаних “Хрещатиком” експертів не поділяють цієї думки. Проте останні ринкові тенденції таки дають надію на те, що житло дійсно може стати доступнішим.
Учора міністр регіонального розвитку і будівництва Володимир Яцуба сказав журналістам, що вартість квадратного метра житла в Україні сягнула верхньої межі. “Всі, хто хотів вкласти гроші в нерухомість, вже зробили це”,— зауважив пан Яцуба. Він також назвав необґрунтованими прогнози деяких експертів щодо підвищення вартості житла на вторинному ринку України. Міністр переконаний, що на сьогодні вигідніше купувати земельні ділянки, а не житло.
Щоб дізнатися, наскільки пронози урядовця мають під собою реальний ґрунт, “Хрещатик” вирішив опитати експертів. З’ясувалося, що навіть вони не мають спільної думки. Аналітик агентства нерухомості “Планета Оболонь” Володимир Коломейко не впевнений, що йдеться про верхню межу. “Немає такої тенденції. Потихеньку ціни ростуть. Недовіра до долара підштовхує ціни, особливо в столиці. Не забуваймо, всі їдуть до Києва”,— зазначив він.
В агентстві нерухомості “Реалія” “Хрещатику” повідомили, що, окрім економічних чинників, у Києві на динаміку цін на житло також впливає анархічне протистояння забудовників та мешканців, яких “підбурюють різноманітні діячі”. Причому протизаконними часто є дії обох сторін. Це призводить до подорожчання житла. Є й інші суб’єктивні фактори. Інколи навіть покупці не дуже зацікавлені, щоб ціни зменшилися, бо багато з них, купуючи нові оселі, продають старі. Продавець стає покупцем і навпаки. Відповідно первинний ринок тягне за собою вторинний.
Директор рієлторської компанії “Каштан 2000” Сергій Позняк заявив “Хрещатику”, що суми попиту, сформованого за роки радянської влади, у період перебудови та за останні часи “вистачить ще мінімум на 10 років”.
Схоже, продавці очікують, коли ж покупці стомляться жити в поганих умовах і почнуть їх поліпшувати, купуючи житло за стабільно високими цінами. А покупці сподіваються, що продавці стомляться чекати і почнуть продавати свої квартири з метою повернути вкладені в інвестпроекти гроші. Сергій Позняк повідомив “Хрещатику”, що, на його думку, “продавці виграли це протистояння й попит ще посилиться. І нині ціни на житло повільно, але зростають”.
Водночас не всі експерти одностайні. Директор інформцентру нерухомості “Городок” Олена Спіріна повідомила “Хрещатику”, що насправді тенденція до зростання цін вже змінилася на протилежну. На її думку, продавці вже тепер часто завищують початкові ціни, за якими виставляють житло на продаж. Проте реальні суми угод можуть бути значно нижчими. “Різниця цін в укладених угодах у бік зменшення може сягати десяти і більше тисяч доларів навіть за не надто комфортабельні квартири”,— сказала вона “Хрещатику”. Отож мрії багатьох киян про зменшення цін таки можуть мати під собою реальне підґрунтя. Про це свідчить і досвід ринку нерухомості західних постсоціалістичних країн, де ціни на нерухомість, досягнувши свого піку, впали в два-три рази.
Анатолій Верягін
«Крещатик», , №199 (3189), 21.11.2007