Відбудова України: металурги представили своє бачення на конференції в Італії

Share

Україна розраховує на участь Італії у проектах відбудови від наслідків війни. Зокрема, в реалізації спільних інфраструктурних, логістичних, виробничих та комерційних проектів. Обговоренню цих питань була присвячена двостороння Конференція щодо відновлення України, що відбулася в Римі за участі урядових делегацій двох країн на чолі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та Головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні.

У своєму виступі Денис Шмигаль підкреслив, що лідерство Італії у питанні відновлення є дуже важливим для України. «Сотні італійських та українських компаній, бізнесів, асоціацій, які сьогодні тут — це сигнал того, що ми маємо спільну зацікавленість в проектах відновлення, які, зокрема, сьогодні описав Президент України. Запрошуємо італійські компанії інвестувати в Україну та реалізовувати проекти відновлення вже сьогодні», — зазначив прем’єр.

Він також додав, що Україна розраховує на допомогу від італійського агентства SACE у розмірі 1 млрд євро для фінансування потреб швидкого відновлення за такими пріоритетами: енергетика, житло, гуманітарне розмінування, критична й соціальна інфраструктура та підтримка мікро, малого й середнього бізнесу.

Постачання сталі та зелений перехід

Свою зацікавленість в участі у проектах з відбудови продемонструвала й низка українських бізнесів, серед яких, зокрема, компанії гірничо-металургійного сектору – Група Метінвест та «АрселорМіттал Кривий Ріг», керівництво яких взяло активну участь у спеціалізованій металургійній панелі в рамках конференції.

Як зазначив керівник Метінвесту Юрій Риженков, група розглядає питання стратегічного партнерства з італійськими компаніями в Україні. Потенційні проекти можуть включати співпрацю у сфері транспортної інфраструктури (дороги, мости, морські порти), енергетичної інфраструктури (виробництво та постачання енергії), соціальної інфраструктури (школи, лікарні, інші громадські заклади). Метінвест вбачає свою роль у цих проектах у якості потенційного постачальника сталі.

Компанія також розраховує у партнерстві з італійськими компаніями покращувати технологічний рівень металургійного виробництва в Україні та стати частиною процесу зеленої трансформації європейської промисловості. Зокрема, мова йде про розширення виробництва DR-окатків, які є основним видом сировини для більш екологічного металургійного виробництва з використанням електродугових печей. Метінвест розглядає можливість партнерства з DRI d’Italia, спільним проектом InvItalia та CEIP Scarl (консорціум виробників сталі в електродугових печах).

Проте, участь у цих проектах потребуватиме додаткових інвестицій у виробничі потужності. Наприклад, для модернізації частини діючих підприємств та будівництва нових потужностей у відповідності до цілей Національного плану з відновлення України, розробленого і презентованого ще у середині 2022 р., знадобиться близько 6 млрд дол. Перспективні інвестпроекти включають модернізацію технології збагачення залізної руди та будівництво ліній з виробництва DR-окатків, будівництво електросталеплавильних потужностей та нових прокатних виробництв.

Питання участі України у загальноєвропейських процесах екологічної трансформації були у фокусі уваги керівництва держави. Так, у своєму виступі на конференції президент України Володимир Зеленський звернув увагу на те, що Україна має значний потенціал для розвитку «зеленої» металургії. «Від залізної руди до літію та інших максимально затребуваних світом ресурсів – усе це – Україна. Від природного газу до титану… Ми можемо дати – і дамо! – все це глобальним ринкам. Багато в чому зможемо замістити компанії з Росії – тих, хто обрав роботу на війну, а не на глобальний розвиток», – зауважив він.

Санкційна боротьба

Водночас наразі російський металургійний бізнес навпаки зміг покращити свої позиції на певних ринках ЄС.

Так, гендиректор АМКР Мауро Лонгобардо висловив глибоку стурбованість тим, що у 2022 році, коли Росія вторглася в Україну, імпорт чавуну з Росії до Італії зріс до 71% (був на рівні 30% у 2021 році), тоді як імпорт з України знизився до 8% (порівняно з 51% у 2021 році).

«Росіяни шукають альтернативні шляхи експорту продукції до Європи в обхід санкцій, і ця ситуація потребує жорсткого контролю. Натомість українська гірничо-металургійна промисловість готова запропонувати свою продукцію, зокрема збільшити експорт прокату та заготовки», – йдеться у повідомленні АМКР за підсумками візиту в Італію, де Лонгобардо також оголосив про наміри компанії брати участь у відбудові країни у тісній співпраці з українським урядом і міжнародними партнерами.

До посилення санкційного тиску на Росію та ретельного контролю за дотриманням вже введених обмежень закликав і голова українського уряду Д. Шмигаль.